УБВісті виходять з червня 1998


УБВести излизат от юни 1998

ДО 180-РІЧЧЯ З ДНЯ НАРОДЖЕННЯ МИХАЙЛА ДРАГОМАНОВА
Київ, 12 вересня 2021.- У вересні виповнюється 180 років з дня народження видатного українського вченого Михайла Драгоманова. З цієї нагоди хотіла б поділитися враженнями від презентації моєї монографії «Болгарський період життя професора Михайла Драгоманова», яка відбулася 26 серпня цього року, в Музеї Однієї Вулиці, що на Андріївському узвозі в Києві. Місце спеціальне і згадується у моєму дослідженні.

Дмитро Шльонський, директор Музею Однієї Вулиці, унікальний музейник-професіонал, талановитий дослідник, зібрав одну з найбільших у Європі колекцію посмертних масок. Серед них і посмертна маска Михайла Драгоманова. Як відомо, спочатку маска зберігалася у старшої дочки вченого Лідії Драгоманової-Шишманової в Софії. Згодом маску відкупив український скульптор Михайло Паращук, який проживав також в Софії. Після смерті скульптора його дружина у 1968 році передала маску львівській науковій бібліотеці ім. Стефаника. Дмитро Шльонський знайшов маску у відділі мистецтвознавства, а відомий львівський скульптор Петро Дзиндра зробив копію маски. Петро Дзиндра виконав копію високо професійно, відтворивши на звороті маски автограф виконавця: «Борис Шатц, София, 1895».
Багато емоцій на презентації викликала присутність відомого мистецтвознавця і болгариста Дмитра Степовика, автора унікальної монографії про скульптора Михайла Паращука. Під час наукового відрядження до Болгарії, Дмитро Степовик мав щасливу нагоду спілкуватися з українським скульптором. Михайло Паращук, зокрема, автор пам’ятника Драгоманову, встановленому українськими емігрантами на могилі вченого в Софії 22 травня 1927 року. На основі посмертної маски та прижиттєвих світлин Паращук виконав медальйон з образом ученого, який вмонтували у пам’ятник Драгоманову у 1932 році. Завдячую Дмитру Степовику за спілкування у процесі роботи над дослідженням і цінну інформацію, яка відображена у моєму дослідженні.
Презентацію удостоїла своєю присутністю дипломат Анна Тертична, яка протягом шести років працювала у посольстві України в Болгарії. Анна Тертична одна з співавторів колективної монографії «Українсько-болгарські відносини: офіційна і культурна дипломатія (1918-1944)», тому тема Драгоманова і Паращука їй дуже близька. Анна Тертична брала участь у реалізації багатьох проектів в Софії, пов’язаних з іменами цих видатних українців.
На презентації була присутня також Марина Олійник з Інституту мистецтвознавства, фольклористики і етнології ім. М.Т.Рильського НАН України. Безмежно вдячна Інститутові в особі її директора – академіка Ганни Скрипник, професорів Оксани Микитенко та Лариси Вахніної за оцінку моєї роботи та публікацію. Для тих, хто цікавиться, монографію можна знайти на офіційному сайті Інституту.
Надзвичайно приємно було, що на презентації були присутні мої університетські подруги Наталія Яцко, Ольга Долгая, Мирослава Бойчин.
Антоніна Якімова