БЪЛГАРО-УКРАИНСКИ ВЕСТИ - издание за политика, бизнес, история, култура и спорт
Шануймося, браття, бо ми того варті. (Тарас Шевченко) 
BOL.BG
БУВісті ВИХОДЯТЬ з червня 1998 р. БУВести ИЗЛИЗАТ от юни 1998 г.
Начало/Початок

ДIАСПОРА

АМБАСАДА
УКРАЙНА ДНЕС 
БОЛГАРIЯ СЬОГОДНI
БIЗНЕС - БОЛГАРIЯ
БИЗНЕС-УКРАЙНА
КОМЕНТАР
IНТЕРВ'Ю
ДАЙДЖЕСТ
НАШI ЛЮДИ
СПРАВКА-УКРАЙНА
ДОВIДКА-БОЛГАРIЯ
ИСТОРИЯ-УКРАЙНА
IСТОРIЯ-БОЛГАРIЯ
БАЛКАНИ
АРХIВ
E-MAIL

"ТОЛОКА" ЕТ
преводи - украински, руски
София, тел.772986



 

 

 

 

 




Сусіда

ВІДНОВЛЕННЯ УКРАЇНСЬКОГО СУДНОПЛАВСТВА НА ДУНАЇ: МІФИ І РЕАЛЬНІСТЬ
Костянтин Грищенко, міністр закордонних справ України
Київ, 15 жовтня 2004.- Я щойно повернувся з невеликого міста Костянтин ГрищенкоВилкове, що знаходиться в дельті Дунаю. Раніше це місце називали українською Венецією, і я пам'ятаю, що зовсім недавно в ньому кипіло життя і жвава торгівля. Але під час цієї поїздки мені здалося, що життя покинуло це містечко, з його висушеними водоканалами, рідкими туристами і нестачею робочих місць.
І все ж таки я побачив надію в очах місцевих жителів, і ім'я цієї надії - Дунай, водний шлях до Чорного моря, який дав поштовх до розвитку Вилкового. З відновленням експлуатації судноплавного водного шляху через Бистре, гирло Дунаю, український уряд прагне вдихнути життя у цей економічно депресивний район. Жителі Вилкового та їх сусіди вітають це своєчасне рішення.
Починаючи з 1994 року регіон Бистрого був закритий для навігації, що призвело до пригнічення місцевої економіки та зубожіння населення, оскільки достаток 250 000 жителів області завжди залежав від перевезення товарів. Українська дельта - домівка для п'яти торгівельних портів з загальним тоннажем 20 млн. тон на рік, з однією верф'ю та двома суднобудівними доками. Дунайське судноплавство з самого початку було засноване, щоб працювати виключно в області Дунаю та Чорного моря.
За останні десять років місцева економіка зазнала різкого спаду, оскільки перевезення вантажів знизилося до чверті від попереднього рівня. Внаслідок цього різко загострилася соціальна ситуація, зріс рівень безробіття, і люди почали залишати область.
Зараз, коли я чую від осіб з "добрими намірами", що Україна має зупинити роботи щодо відновлення судноплавного ходу у Бистрому, я згадую старого моряка, схожого на мертву рибу, викинуту на пустельний берег, обвітрене обличчя якого наповнилося радістю від можливості повторного відкриття водоканалу.
На жаль, ЗМІ рясніють неточною та упередженою інформацією стосовно створення каналу. Дозвольте запевнити вас, що ніякого каналу чи якихось інших штучних споруд у регіоні не будується. Україна просто розвиває існуючі природні притоки Дунаю (Бистре та Кілія), які пристосовані для судноплавства.
Впродовж 1830-1958 рр. цей водний шлях був судноплавним. За даними Дунайської комісії, в період 1954-1957 рр. щорічний вантажний товарообіг становив 800-900,000 тон. Пізніше, до початку 1990 року, водний шлях використовувався радянським військово-морським флотом і лише інколи - торговельними суднами.
Поточний проект має дві стадії. Перша з них передбачає роботи з поглиблення дна на морській мілині суміжній з буферною зоною біосферного заповідника, і ці роботи практично не матимуть несприятливих наслідків для навколишнього середовища. Друга стадія, запланована на 2005-2007 рр., буде проведена тільки після детального дослідження, враховуючи і результати впливу на навколишнє середовище після першого етапу проекту.
Україна більш ніж будь-яка інша країна дбає про стан навколишнього середовища у дельті Дунаю. Гармонізувати економічний розвиток цього регіону зі збереженням унікального природного середовища є досить серйозним викликом. Я на власні очі побачив цей тісний зв'язок між економікою та екологією і багатством природи. Я бачив тисячі птахів, які спокійно літали над заболоченою територією, і не було помітно, щоб роботи з поглиблення дна на цій площі їм хоч трохи заважали. Шкода, що не можна спитати їх, як вони почуваються!
Україна надзвичайно цінує природну красу цього краю. Після розгляду десяти різних варіантів, включаючи тривалі і гарячі публічні дебати та всебічні природоохоронні наукові дослідження, теперішній проект був обраний з метою мінімізації можливого впливу на навколишнє середовище. Приймаючи це рішення, Україна шукала шляхів гармонізації цього проекту з вимогами природоохоронної політики Європейського Союзу та принципами стійкого розвитку.
Той факт, що відома німецька компанія "Josef Mobius Bau A.G.", яка використовує сучасні технології, що не шкодять навколишньому середовищу, була обрана головним підрядником для здійснення проекту, підтверджує, що Україна готова платити за збереження своєї природної спадщини.
Ми також вивчили досвід інших країн щодо діючої навігації через біосферні заповідники, наприклад, у дельтах річок Міссісіпі, По, Рони, Темзи й Меконгу. Ми також дослідили діяльність Румунії в цьому напрямку, оскільки її навігація через штучно створені канали у дельті Дунаю є дуже інтенсивною.
26 серпня Україна завершила перший етап проекту, який здійснювався від суворим екологічним моніторингом, водночас забезпечивши компенсуючі механізми, зокрема, розширення центральної зони біосферного заповідника.
Україна відкрита для співробітництва. Ми надаємо відповідну інформацію всім зацікавленим сторонам, особливо нашому першому й найголовнішому сусідові - Румунії.
Ми приймали представників від ЮНЕСКО й Ради Європи, а також представників Бернської й Рамсарської конвенцій. Румунський Посол в Києві, разом з дипломатами багатьох інших країн, нещодавно відвідали українську дельту й місце відновленого суднового ходу.
Ми очікуємо на візит представників Європейської Комісії, щоб довести, що Україна робить усе можливе, аби зберегти нашу спільну європейську природну спадщину, якою ми всі дійсно можемо пишатись.
Безумовно, Україна привітає рекомендації незалежних експертів щодо природоохоронних аспектів проекту. Водночас, ми надзвичайно занепокоєні ситуацією, що склалася загалом у дельті Дунаю. Ми маємо всі підстави стверджувати, що протягом минулого століття через односторонні і нескоординовані кроки Румунії розподіл течії Дунаю змінився абсолютно на користь Румунії. У 1895 році Україна мала 70% загального потоку, тоді як у 2000 році ця частка скоротилася до 53%. Сьогодні ми продовжуємо втрачати 3-4 % водного потоку щороку.
Цей перерозподіл відбувся не через природні процеси (природа працює на користь України, намагаючись відновити справжній напрямок течії), а через тривалі та постійні гідротехнічні роботи, що здійснювалися властями Румунії без інформування про це України. Як свідчать документи, Україна повідомила Румунію про намір відновити роботу дунайського каналу в жовтні 2003 року і не отримала жодної реакції до травня 2004 року.
Фактично, протягом останнього десятиліття ми втратили більшу частину навігаційної глибини в українській частині дельти, що змусило нас шукати вихід із ситуації, який би дозволив нам відновити навігаційні умови, що існували раніше.
Крім того, діяльність Румунії мала несприятливий вплив на нашу екологічну ситуацію, включаючи: замулювання деяких протоків річки, озер та пойм Дунайського басейну, погіршення умов для флори і фауни та підвищення рівня сірководню у воді.
Місцеві жителі стверджують, що саме в останнє десятиліття зменшилася кількість птахів та риби, і це незважаючи на призупинення в цей період всієї навігаційної та промислової діяльності в українській зоні та створення Дунайського біосферного заповідника.
Нам добре зрозумілі голоси занепокоєння, що лунають з боку наших сусідів, хоча по суті справа має більше економічний, ніж екологічний характер. Протягом декількох останніх років Румунія створила ексклюзивну монополію на навігацію в дельті Дунаю. Відкриття альтернативного водного шляху відновить конкуренцію, що зробить значно дешевшим рух водного транспорту з Європи в Чорне море і навпаки. Це буде зроблено у повній відповідності до найвищих міжнародних стандартів захисту навколишнього середовища.
Негативні емоції, що активно виплескуються румунськими політиками для того, щоб привернути увагу до їх патріотичних мандатів під час президентських виборів, не спрямовані на реалізацію корисних цілей. Єдиним виходом для України і Румунії залишається врегулювання цього питання в дусі взаємної поваги та розуміння. Ми готові винайти прийнятне рішення, що ґрунтується на такому підході.

 

 

 





 

 


 


 

 

 


КОСТЯНТИН ГРИЩЕНКО: IНФОРМАЦIЙНИЙ ЦЕНТР В БОЛГАРIЇ ПОТРІБЕН‚ АЛЕ…>>>

Сайт міністерства закордонних справ України
МЗС