Софія, 08 жовтня 2026.- Засідання Консультативної ради з національної безпеки (КРНБ), яке терміново скликала президентка Болгарії Іліяна Йотова, завершилося абсолютним фіаско. Замість рішучої відповіді на пряму загрозу безпеці країни, вищий політичний орган Болгарії спромігся лише на набір затертих фраз. Причиною скликання ради став безпрецедентний інцидент: 6 жовтня у виключній економічній зоні Болгарії в Чорному морі дрони завдали ударів по двох цивільних торговельних суднах, що плавали під прапорами інших держав. Однак болгарські можновладці виявилися неспроможними офіційно назвати агресора.

Безпідставна “обережність” та виправдання агресора

Підсумкову позицію КРНБ підтримали лише дві політичні сили – “Прогресивна Болгарія” та ГЕРБ. Прем’єр-міністр Румен Радев після п’ятигодинного засідання заявив, що у Софії наразі немає “категоричних підстав” звинувачувати Росію в цій атаці.

Поведінка Радева виглядає як свідоме затягування часу та політична маніпуляція. З одного боку, він публічно визнає логіку подій: “Якщо судити за характером вантажу та напрямком руху суден, результат, з логічної точки зору, на користь Росії”. З іншого – прем’єр негайно ховається за бюрократичними формулюваннями, стверджуючи, що держава “не може працювати з гіпотезами” і повинна дочекатися експертиз від Європейського агентства з морської безпеки (EMSA).

Більше того, Радев публічно відкинув слова президента України Володимира Зеленського про те, що українські та болгарські спецслужби вже спільно встановили російський слід атак. Замість того, щоб проявити солідарність і твердість, болгарський прем’єр парирував: “Моя робота – не реплікувати Зеленського, а встановлювати істину”.

Критика політики Софії: Бездіяльність під маскою “дипломатії”

Офіційна позиція влади викликала обурення серед демократичної опозиції. Співголова партії “Так, Болгарія” Івайло Мірчев та представники “Демократичної Болгарії” зауважили, що спецслужби надали достатньо індикацій, які чітко вказують на російське походження дронів. Представники “Демократичної Болгарії”, “Продовжуємо зміни” та Рух за права і свободи (РПС) вимагали негайного направлення офіційної ноти протесту РФ за грубе порушення міжнародного морського права. Проте КРНБ відхилила цю пропозицію.

Замість адекватної реакції влада Болгарії продемонструвала вражаючий геополітичний інфантилізм:

Ухилення від реальних кроків: Посилання на статтю 4 Статуту НАТО для консультацій було оголошено “непродуктивним”.

Імітація діяльності: Запропоновані заходи – залучення механізмів ЄС, НАТО, ООН та консультації з Румунією й Туреччиною, і так вже реалізуються роками (включаючи спільну протимінну операцію).

Ілюзорні заклики: Президентка Йотова закликала до встановлення “мораторію на бойові дії в морі” за участю Росії та України. Подібні заклики до “миру та дипломатії” без вимоги відновлення територіальної цілісності України виглядають як відверта капітулянтська риторика.

Як влучно зазначив Станіслав Анастасов з РПС: “Болгарії як члену ЄС та НАТО личить відкрито й прямо сказати, хто спричинив цей інцидент”.

Політичний розкол та сумнівна легітимність

Рішення КРНБ продемонструвало глибоку кризу всередині болгарського політичного олімпу. Чотири парламентські групи (“Продовжуємо зміни”, “Демократична Болгарія”, РПС та “Відродження”) голосували проти підсумкового документа. Екс-прем’єр Николай Денков взагалі поставив під сумнів легітимність ухваленого рішення, підкресливши, що воно, ймовірно, навіть не набрало необхідних за законом три чверті голосів.

Отож, у критичний момент, коли військовий конфлікт безпосередньо загрожує цивільному судноплавству та суверенітету у виключній економічній зоні Болгарії, влада країни проявила слабкість та страх перед Кремлем. Замість захисту національних інтересів Софія знову обрала шлях сліпого нейтралітету, прикриваючись бюрократичними процедурами та безглуздими закликами до “пацифізму”.

Через два тижні, 25 жовтня, Болгарія обиратиме президента. Іліяна Йотова, яку підтримує проросійський електорат, балотується на другий мандат. Наразі її рейтинг вдвічі перевищує показник кандидата від демократичних сил Андрея Гюрова – колишнього службового прем’єра, який підписав з Києвом безпекову угоду.(УВести)