Софія, 14 вересня 2026.- Вчорашнє інтерв’ю президентки Болгарії Іліяни Йотової для ефіру “Нова телевізія” – це класичний зразок проросійського або т.з. “пацифістського” наративу, який під виглядом турботи про добробут європейців проштовхує капітулянтські тези.
Ось ключові моменти її заяв щодо України, Європи та “миру”, а також їхній аналітичний розбір.
Що саме заявила Іліяна Йотова?
У розмові з журналісткою Лорою Крумовою Йотова (61 рік) акцентувала на кількох тезах:
Фінансовий та економічний тиск на Європу: Вона заявила, що її найбільше хвилюють питання “миру та нові позики Європи на зовнішніх ринках для спонсорування України”. За її словами, це загрожує майбутнім фінансовим навантаженням на країни-члени ЕС (зокрема Болгарію), і “як би не сталося так, що нам доведеться їх виплачувати”.
“Усі вже хочуть миру” та страх перед зимою: Йотова підкреслила, що попереду “дуже важка зима”, фінансовий та соціальний стан Європи незадовільний, а в європейських столицях немає спокою, тому єдиним виходом вона бачить дипломатію та припинення активних дій.
Критика оборонної допомоги та угоди: Вона критично відгукнулася про безпекові угоди й фінансові зобов’язання перед Україною, стверджуючи, що вони несуть додаткові фінансові ризики для Софії, а відновлення миру через “переговори” (фактично закликаючи зупинити мілітарну підтримку) є єдиним шляхом.
Коментар та аналіз позиції
Підміна понять: “Мир” через позбавлення жертви засобів захисту
Зазивати до “миру шляхом переговорів” у момент, коли Росія продовжує нищити українську інфраструктуру та окуповувати території, без надання Україні належної зброї – це заклик не до миру, а до капітуляції. Політики такого штибу свідомо ігнорують той факт, що припинення постачання зброї Україні не зупинить війну, а лише зробить окупацію швидшою, а наслідки для європейської безпеки – катастрофічними.
Економічний маніпулятивний шантаж (“важка зима” та “наші податки”)
Аргумент про “важку зиму” та “кредити для України” – це пряма апеляція до страхів пересічного європейського виборця. Йотова намагається перекласти провину за економічні труднощі в Європі з агресора (Росії, яка дестабілізувала енергетичні та товарні ринки) на жертву агресії (Україну) та європейські інституції, які її підтримують.
Двозначність щодо агресора
Показово, що в інтерв’ю Йотова уникає прямої та жорсткої кваліфікації дій Кремля як першоджерела всіх проблем. Говорячи про глобальні конфлікти та безпеку Європи, вона зводить усе до абстрактних тез, що “ми живемо в конфліктний час”, розмиваючи межу між агресором і тими, хто захищається.
Внутрішньополітичний контекст Болгарії
Ця риторика повністю вкладається у лінію болгарської урядової пропаганди та позицію певних політичних кіл у Софії, які традиційно займають проросійську або прокремлівсько-нейтральну позицію. Використання теми підписаних угод з Україною для роздмухування політичних скандалів усередині Болгарії викриває намагання заробити бали на чужій біді та страхах власних громадян.
Словом, заклики Йотової до “миру” через згортання допомоги Україні – це не про дипломатію, а про страусину політику. Ігнорування того, що саме український опір зараз стримує подальшу експансію РФ у бік Південно-Східної Європи (включно з Чорноморським регіоном та Болгарією), є ризикованою і короткозорою позицією для державного діяча країни-члена НАТО та ЄС.
Йотова, яка з посади віце-президента перебралася в крісло президента після відставки Румена Радева (нині прем’єра), зараз балотується на посаду глави держави і має неабиякі шанси перемогти, бо проросійськи налаштований електорат тут немаленький. Президентські вибори в Болгарії відбудуться трохи більше ніж за місяць. Президента обирають на п’ять років.(УВести)