Софія, 14 серпня 2026.- Українська мова зберігає слова, які передають особливі відтінки любові й турботи. Одне з них – “леліяти”. Це дієслово поєднує в собі значення “любити”, “пестити”, “берегти” та “плекати”. У ньому закладено не лише почуття, а й дію – постійне піклування, увагу й тепло.

Звідки походить слово “леліяти”

Філологиня Оксана Миколаївна пояснює, що “леліяти” походить від давніх форм “люлі” чи “люляти” – колисати дитину й співати їй колискові. Як пише 24 Канал, звідси походить і “люлька” – дитяче ліжечко, яке підвішували в хаті, і слова з колискових: “Ой лю-люлі-люлі…”.

Немовля називали “ляля”, а лагідні звертання до батьків звучали як “лельо” та “леля”. У слов’янській традиції “Леля” була символом весни, молодості й любові, тому корінь лел- віддавна асоціюється з ніжністю та життям.

Основне значення

“Леліяти” означає оточувати дитину ласкою й любов’ю, дбайливо доглядати та берегти. Це слово передає особливу турботу, яку батьки дарують немовляті.

Реклама

У переносному значенні воно використовується для опису почуттів, мрій чи спогадів, які людина зберігає й підтримує:

– “леліяти мрію”;

– “леліяти надію”;

– “леліяти спогади”.

Так само можна говорити про догляд за садом, рослинами чи навіть про працю, яку роблять із любов’ю.

Приклади з літератури:

– “Любов, що кохає й найменшого брата, Собою весь світ обіймає й леліє” (Іван Франко).

– “Саджанець мій росте! Бо з любов’ю вирощую, для тебе лелію” (Олесь Гончар).

У народних піснях теж звучить: “Мати сина леліяла, потіхи ся надіяла”.

Чому варто вживати це слово

“Леліяти” не є повним синонімом “любити”. Любити можна без дій, а леліяти – це завжди дія: піклуватися, берегти, підтримувати. Сучасні слова “доглядати” чи “піклуватися” не передають тієї ніжності, яку містить “леліяти”.(УВести)