Київ, 07 серпня 2026.- Мовознавці зазначають, що тисячі українських лексем цілеспрямовано вилучали зі словників, замінювали русифікованими відповідниками або просто не рекомендували використовувати в офіційному мовленні, пише “ТСН”.
Українська мова пережила чимало складних періодів. Одним із найважчих став час радянської влади, коли боротьба з українською культурою відбувалася не лише через заборону книжок чи переслідування письменників, а й через поступове витіснення питомих українських слів. Багато мовних норм штучно змінювали, наближаючи їх до російської мови, а окремі слова оголошували “діалектними”, “застарілими” або такими, що нібито не відповідають літературній нормі. Але сьогодні багато з них повертаються до активного вжитку.
Чудний
Слово “чудний” існувало в українській мові задовго до радянських часів. У давніх текстах воно означало:
– дивовижний;
– прекрасний;
– незвичайний;
– сповнений дива.
Після русифікації його почали сприймати лише в значенні — “дивакуватий” або “смішний”. Через це українське первісне значення майже зникло. Сьогодні мовознавці радять не боятися використовувати слово “чудний” саме в його питомому українському значенні — “дивовижний”, “прекрасний”.
Летовище
До приходу радянської влади українці повсемісно використовували слово “летовище”. Саме так називали місце, де злітають і приземляються літаки.
Після Другої світової війни офіційною стала калька “аеропорт”, а слово “летовище” перестало використовуватися в офіційних документах.
Нині цей красивий український відповідник активно повертається в мову, особливо в медіа та сучасній літературі.
Світлина
Сьогодні слово “світлина” здається цілком звичним, однак у радянський період значно частіше рекомендували використовувати слово “фотографія”. Питомий український варіант поступово відтісняли на другий план, хоча він існував ще у ХІХ столітті.
Нині “світлина” є повністю нормативним словом і досить часто використовується в українських медіа.
Мапа
Багато років офіційною нормою вважалося слово “карта”, тоді як “мапа” майже не використовували в навчальній літературі. Втім, саме “мапа” має давню традицію в українській мові та активно вживалася ще до радянських часів.
Сьогодні обидва слова нормативні, однак “мапа” дедалі частіше використовується в сучасних виданнях, туристичних путівниках та цифрових сервісах.
Філіжанка
Ще одне красиве українське слово — “філіжанка”. У радянські часи його нерідко називали регіоналізмом або рекомендували замінювати словом “чашка”. Насправді ж “філіжанка” — це традиційна назва невеликої чашки для кави або чаю, яка давно використовується в українській мові, особливо на заході України.
Сьогодні це слово повністю відповідає нормам сучасної української літературної мови.
Чому радянська влада витісняла українські слова
Після 1930-х років мовна політика СРСР була спрямована на максимальне зближення української мови з російською. Для цього:
– вилучали питомі слова зі словників;
– змінювали правопис;
– рекомендували кальки з російської;
– не друкували окремі українські лексеми в підручниках;
– оголошували частину слів “небажаними” або “діалектними”.
Унаслідок цього багато поколінь українців навіть не знали, що існують питомі українські відповідники звичних запозичень.(УВести)