Софія, 04 липня 2026.- Учора в центрі болгарської столиці відбувся другий мітинг (перший був тиждень тому) проти соціальної та міжнародної політики уряду прем’єра Румена Радева. Організатором заходу був громадський діяч, журналіст, інфлуенсер Манол Глішев (на світлині нижче). Парламентська опозиція наразі вичікує, коли кабінету екс-президента офіційно виповниться 100 днів.
Хоча темою протесту під вікнами будинків уряду, парламенту та президента був бюджет-2026, який Болгарія ще не ухвалила через політичну кризу, пан Манол та інші оратори зосередилися і на війні в Україні.
Санкційна політика та блокування обмежень проти РФ
Наміри болгарського уряду Радева накласти вето на 21-й пакет санкцій ЄС проти Росії розцінюються організаторами протесту як пряма гра на користь Кремля.
Радев, який, схоже, перебирає на себе роль Віктора Орбана, відкрито виступив проти запровадження санкцій щодо очільника РПЦ патріарха Кирила та російського бізнесмена з оточення Путіна Вагіта Алекперова. Це демонструє намагання офіційної Софії вивести з-під удару ключових фігур, які забезпечують ідеологічну та економічну підтримку “русскому миру” та російської агресії.
Економічне спонсорування війни
Протестувальники чітко підсвітили дві фінансові артерії, через які Болгарія продовжує наповнювати військовий бюджет РФ:
Газове питання: Купівля російського природного газу, що транзитом надходить через Туреччину.
Нафтовий сектор: Діяльність нафтопереробного заводу «Бургас-Нафтохім Лукойл», який досі працює на російській сировині. Як зазначив Манол Глішев, купуючи ці енергоресурси, Болгарія фактично стає співучасником фінансування війни проти України.
Риторика “дипломатичного врегулювання” як відмова від допомоги
Офіційна Софія використовує маніпулятивну тезу про те, що “війна в Україні забирає багато жертв, тому треба домовлятися дипломатично”.
На практиці ця позиція транслюється у відмову надання військової та технічної допомоги Україні, що послаблює спроможність українського війська чинити опір і підігрує намірам Росії заморозити конфлікт на російських умовах.
Солідарність та видимість України в болгарському інфопросторі
Попри нечисленність мітингу, присутність української символіки та активне залучення представників української діаспори свідчать про те, що українська спільнота в Болгарії тримає руку на пульсі та використовує будь-який внутрішньополітичний майданчик для адвокації інтересів України.
Постать Манола Глішева як організатора показує, що проукраїнські та антиросійські наративи в Болгарії просуваються саме через ліберальне крило – журналістів, інфлуенсерів та громадських діячів, які намагаються протидіяти офіційному курсу уряду Радева.
Цей мітинг продемонстрував, що внутрішня політична та бюджетна криза в Болгарії є нерозривно пов’язаною з геополітичним вибором країни. Щодовше уряд Радева затягуватиме з ухваленням рішень та блокуватиме санкції, то сильнішим буде тиск з боку проєвропейської спільноти, яка вимагає припинити приховану підтримку агресора.
Наступний раунд цього протистояння кабінету Румена Радева переноситься на осінь, коли закінчиться період відпусток та ваканцій.(УВести)
Наша довідка:
Партія та коаліція “Прогресивна Болгарія”, яку створив Румен Радев після своєї відставки з посади президента, здобула перемогу на дострокових парламентських виборах 19 квітня 2026 р. Вона набрала 44,59% голосів (за неї проголосували понад 1,44 млн. виборців) і має у парламенті 131 із 240 місць. Це забезпечило Радеву абсолютну більшість, що дозволило одноосібно сформувати уряд і 8 травня 2026 року офіційно обійняти посаду прем’єра. Саме цей високий рівень концентрації влади в руках його лівопопулістської та м’яко євроскептичної сили наразі й зумовлює певну гостроту протестів у Софії, оскільки опозиція та громадянське суспільство фактично не мають парламентських важелів для блокування його рішень, зокрема, щодо санкцій проти РФ.
