Дайджест "Украински вести" излиза от 1998 г.

Шануймося, браття, бо ми того вартi!

"Украински вести" излизат от 1998 г.

Шануймося, браття, бо ми того вартi!

“І МЕНЕ В СІМ’Ї ВЕЛИКІЙ…”: У СОФІЇ ВШАНУВАЛИ 212-ту РІЧНИЦЮ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ КОБЗАРЯ

Софія, 09 березня 2026.- Сьогодні болгарська столиця стала осередком українського духу. Біля пам’ятника Тарасу Шевченку на площі “Відродження” (“Възраждане”) відбулися урочистості, присвячені 212-й річниці від дня народження пророка української нації. Попри відстань від дому, голос Кобзаря звучав тут особливо потужно та актуально.

Єдність поколінь та громад

Захід зібрав широке коло української спільноти в Болгарії: активістів СУОБ “Мати Україна”, представників посольства України, викладачів та студентів-україністів Софійського університету “Св. Климент Охрідський”, а також українців, які знайшли тут прихисток від війни.

Посол України Олеся Ілащук, звертаючись до присутніх, закцентувала на незламності шевченківського слова. Його заклик “Борітеся – поборите!” сьогодні є не просто класикою літератури, а щоденним маніфестом кожного українця.

Слово, що гартує волю

Лідерка СУОБ “Мати Україна” Олена Коцева наголосила, що спадщина Шевченка набуває особливої ваги саме зараз, коли Україна у важкій боротьбі відстоює власну незалежність. Пророцтва поета крізь століття дають нам сили та наснаги тримати стрій.

Учасники заходу вшанували хвилиною мовчання пам’ять усіх Героїв, що поклали життя за волю Батьківщини – як у минулі часи, так і зараз, у запеклих боях на Донеччині, Херсонщині та Запоріжжі.

Жива традиція та просвіта

Свято було сповнене живої поезії: вірші Кобзаря декламували дипломати, студенти та учні місцевих українських освітніх осередків. Особливо зворушливим став інтерактивний блок, організований за ініціативи самовідданих українок – Аріни Мітевої із Мелітополя (засновниці ліцею “Український інтелект” у Софії) та Світлани Памунчинської з Одеси. Присутні взяли участь у вікторині, присвяченій художній спадщині Шевченка, відкриваючи для себе Кобзаря ще й як талановитого живописця.

Щодовше ми пам’ятаємо свої корені та шануємо своїх геніїв, то міцнішим стає наш зв’язок із рідною землею, навіть за тисячі кілометрів від неї.

“І мене в сім’ї єдиній, сім’ї вольній, новій…” – сьогодні в Софії Шевченко був не пам’ятником, а живим учасником нашого спротиву та символом неминучої перемоги.(УВести)

Фоторепортаж Василя Жуківського

Посол України в Болгарії Олеся Ілащук