УКРАИНСКИ ВЕСТИ/БОЛГАРСЬКІ ВІСТІ

АНДРЕЙ ЛУКАНОВ - екс-прем’єр Болгарії
Андрей Луканов

Народився в 1938 р. в Москві.
Батько Андрея Луканова - Карло Луканов‚ був одним з лідерів болгарських комуністів. Разом з Георгієм Дімітровим був керівником антиурядового повстання 1923 р.‚ метою якого було оголосити Болгарію соціалістичною республікою. Iз середини 20-х років Карло Луканов був політемігрантом в СРСР. В Болгарію повернувся після Другої світової війни і обіймав посаду заступника глави уряду і міністра закордонних справ.
Мати Андрея Луканова - росіянка.
Андрей Луканов здобув вищу освіту у Московському інституті міжнародних відносин. У добу тоталітаризму обіймав вищі державні посади‚ був заступником голови Ради Міністрів і наймолодшим кандидатом у члени Політбюро ЦК БКП.
У листопаді 1989 р. Андрей Луканов разом з міністром оборони Добрі Джуровим і міністром закордонних справ Петром Младеновим брав найактивнішу участь у заколоті проти Тодора Живкова. Луканов вважався людиною Михайла Горбачова‚ який мав напружені стосунки із Живковим. Був одним з ініціаторів перейменування БКП у Болгарську соціалістичну партію. Стверджується‚ що через Луканова проходила значна частина фінансових потоків соціалістичної держави і партії.
У 1990 р. Андрей Луканов став прем'єром Болгарії‚ хоча й не мав болгарського громадянства (був громадянином СРСР). У грудні того ж року оголосив країну банкрутом і відмовився сплачувати борги зовнішнім кредиторам (майже $9 млрд.).
У грудні 1990 р. під натиском демократичної опозиції та вулиці‚ організованої незалежними профспілками "Подкрепа"‚ був змушений піти у відставку. Період правління Андрея Луканова увійшов у новітню болгарську історію як "Луканова зима" - небачений дефіцит основних продуктів харчування та елементарних товарів широкого вжитку.
Після 1990 р. був депутатом Народних Зборів трьох скликань. Очолював внутрішньопартійну опозицію в Болгарській соціалістичній партії. Вважав себе соціл-демократом.
Талановитий дипломат. Поліглот. До України ставився доброзичливо. Навіть слово "Україна" вимовляв з наголосов на "ї" (по-болгарськи - наголос на першу букву "а").
На початку 90-х років правлячому Союзу демократичних сил вдалося позбавити Андрея Луканова депутатського імунітету і арештувати. Після кількох місяців ув'язнення слідчим не вдалося довести злочинну або антидержавну діяльность Луканова. Його звільнили. Він засудив Болгарію у Міжнародному суді у Страсбурзі і болгарська держава була змушена відшкодувати йому завдані збитки.
В середині 90-х років Андрей Луканов поступово відійшов від активного політичного життя. Подейкують‚ що саме тоді почав відігравав значну роль у економічних проектах міжнародного масштабу. Подобався офіційній Москві. Брав активну участь у створенні російсько-болгарського СП "Топенерджі"‚ яке мало за мету постачати газ на Балкани і навіть придбати в концесію болгарські магістральні газопроводи (вихід на Туреччину‚ Македонію‚ Сербію‚ Грецію).
Андрея Луканова застрелили в Софії вранці 2 жовтня 1996 р. біля будинку‚ де він мешкав. Його водій‚ який сидів у автомашині в очікуванні шефа‚ не постраждав.
Одна з версій вбивства - Луканов мав конфлікт з фінансово-економічним колом (умовно тут це коло називають "Оріон")‚ яке тоді опікувало уряд соціалістів на чолі з Жаном Віденовим. Iнша версія - Луканов не зумів гідно захистити російські газові інтереси.