Б О Л Г А Р С Ь К І.. В І С Т І
Шануймося, браття, бо ми того варті. (Тарас Шевченко) 
BOL.BG
ЦEРКОВНА УТВАР НА БОГДАН СТОЙКО
БУВісті ВИХОДЯТЬ з червня 1998 р. БУВести ИЗЛИЗАТ от юни 1998 г.

 

 

 

 


 

 

 

 

 

 

 

 

Наші люди
ПОДІЯ 2001 РОКУ ДЛЯ УКРАЇНИ: 10 РОКІВ НЕЗАЛЕЖНОСТІ І ВСЕСВІТНІЙ ФОРУМ УКРАЇНЦІВ
Для світового українства подією року, безумовно, стала 10-та річниця незалежності України, а також III Всесвітній форум українців, який проходив у серпні в Києві. Добре, що він дав можливість людям поспілкуватися. Такий висновок зробили лідери Світового конгресу українців на своєму засіданні в Торонто. "Форум дав нагоду зустрітися українцям з усього світу і це було дуже корисно, а також його резолюція є позитивною, але її тільки потрібно виконувати", - йдеться у постанові засідання, в якому брали участь провідні діячі Конгресу - Аскольд Лозинський, президент, Віктор Педенко, генеральний секретар, Василь Верига, заступник президента та інші. Зазначається також, що організатором заходу були, власне, не осередки західної та східної діаспори, а - держава, уряд України, тому - і певна "казенність" зустрічі в українській столиці. Як відомо, в роботі Форуму брали участь делегати та гості (всього - понад 1000 осіб) з понад 40 країн світу. Болгарію представляли Василь Жуківський - видавець Iнтернет-газети "Болгаро-українські вісті", делегат, Iрина Сардарева - голова фундації "Мати-Україна", та Тетяна Ботева - голова товариства "Черноморіє", які були гостями.
В резолюції ІІІ Всесвітнього форуму українців зазначається: "... вільна, суверенна, демократична Україна є і буде..." Це також один з позитивів, які делегати, переважно західної діаспори, констатували. На їх думку, здобутком є Українська держава як суб'єкт міжнародного права, але українська нація наразі не відбулася. Народ не є єдиним, українська мова як державна не стала чинником морально-політичного єднання суспільства та мовою міжнаціонального спілкування в Україні, немає єдиної української церкви, тобто, відсутні дуже важливі атрибути державності.
Українська економіка реформується, але дуже важко, доходи населення падають, зростає соціальна нестабільність і політичне напруження. Все це - гіркий підсумок десятирічної незалежності України. Учасники форуму стверджували, що недостатня ефективність ринкових реформ в Україні спричинена передусім тим, що на всіх рівнях державної влади домінують представники старої адміністративної системи, стиль, методи та традиції управління яких не відповідають сучасним вимогам. Кадрова політика в Україні грунтується на кланових інтересах, відповідно, більшість важелів управління ресурсами, необхідними для ефективної політичної боротьби, перебуває не у держави, а в руках фінансово-промислових груп, кланів і олігархів. Учасники форуму заявили, що без єдності патріотичних, демократичних сил - а саме це забезпечило б створення сильного політичного національно-демократичного блоку, неможлива заможна, демократична, національна українська держава. Володимир Яворівський, скажімо, навіть закликав усіх підтримати блок Віктора Ющенко.
Ось думки деяких учасників форуму:

АСКОЛЬД ЛОЗИНСЬКИЙ: ПОЗА УКРАЇНОЮ ПРОЖИВАЄ МАЙЖЕ 20 МЛН. УКРАЇНЦІВ
Аскольд ЛозинськийАскольд Лозинський. Народився 8 лютого 1952 р. в Нью-Йорку в сім'ї українських емігрантів, які прибули до США в 1951 р. В 1969 р. закінчив гімназія "Реджіс" в Нью-Йорку, а в 1973 р. - коледж "Фордхам" і отримав ступінь бакалавра - класична філолофія. В 1976 р. закінчив юридичний факультет університету "Фордхам", доктор. В 1977 р. увійшов до складу адвокатури м.Нью-Йорк. Спеціалізація - майнове право, торговельні операції, майно. Є членом Федеральної адвокатури Південного і Східного Нью-Йорку.
Одружений, має сина.
Аскольд Лозинський обіймав наступні посади:
- головний редактор українсько-американського студентського часопису - 1971-1974;
- президент Української студентської організації - 1973-1975;
- президент Українсько-американської молодіжної асоціації - 1980-1989;
- член Ради директорів Організації американської допомоги у світі - 1981-1985;
- віце-президент Українського конгресового комітету Америки (організація представляє українців США) - 1989-1992;
- президент Українського конгресового комітету Америки - з 1992 р. і донині;
- президент Світового конгресу українців (організація представляє українців, які мешкають поза межами України) - 1998 р. і донині.
Аскольд Лозинський є членом правління багатьох українсько-американських та світових українських організацій, а також професійних асоціацій США. Зустрічався з президентами США, України і Польщі. Нагороджений орденом України "За заслуги" та відзнаками організацій українців у світі.

- Я народився в США, однак я не зовсім американець. Людина є тим, ким вона себе почуває. Поза Україною проживає майже 20 млн. людей українського походження. Вони або їх пращури народилися або емігрували чи їх вислали в другі країни світу, однак вони відчувають не меншу спаянність з землею своїх прадідів, їх культурою та звичаями. Іспит совісті - ким людина є, проявляється у різних формах. Скажімо, турботою про іншу діаспору.
Зокрема, гостро стоїть питання української національної меншини у Росії, де проживає за офіційною статистикою 5 млн. українців, а фактично не менше 10 млн. В Росії немає жодної україномовної школи, яку б утримувала держава, тобто Російська Федерація, немає жодного українського собору Київського Патріархату, Української Автокефальної Православної Церкви чи Української Греко-Католицької Церкви. Натомість в Україні, де проживає стільки ж росіян - 10 млн., наша держава утримує 3500 російськомовних шкіл та існує 7500 парафій та храмів православної церкви Московського Патріархату, яка не є українською.
СКУ занепокоєний також тим, що президент України запросив Патріарха Московського православної церкви Алєксія ІІ відвідати Україну і українські святині. Пан президент не раз декларував, що Україні потрібна єдина Помісна Українська Православна Церква. Ми переконані, що приїзд Алєксія ІІ в Україну відіграє негативну роль в цьому напрямі і посіє зерно дальшого і глибшого роз'єднання в Українських Церквах і в українському народі.

ВАСИЛЬ ВЕРИГА: МОЖЕ, НОВИЙ СКЛАД УКВР ПРАЦЮВАТИМЕ КРАЩЕ
Василь ВеригаВасиль Верига. Народився в 1922 р. біля м.Заліщики (Тернопільщина). Був вояком дивізії СС "Галичина". Після Другої світової війни опинився в Англії, а потім виїхав до Канади. Має вищу освіту. За фахом - історик і бібліотекар. Працював в бібліотеці університету в Торонто. Збирав матеріали до історії України.
Василь Верига є заступником президента Світового конгресу українців.
Одружений. Має двох дорослих дочок.

- Пане Василю, в Києві уже втретє зустрічалося світове українство. Вам форум сподобався?
- Як на мене, то щось не дуже добре його організували. Але головне, що ми зібралися.
- Зараз начебно Світовий конгрес українців і Українська всесвітня координаційна рада конкурують поміж собою за вплив на діаспору. Чи це не так?
- Цього не повинно бути. СКУ є членом УВКР. Я вважав, що УВКР мала б опікувати східну діаспору, а СКУ - західну.
- А Болгарію куди потрапляє - до східної чи до західної?
- До західної, певна річ. Це ж Європа. Але щось у нас з УКВР не виходить. Є труднощі. Бракує коштів. Західна діаспора дає гроші. А східна наразі не може фінансувати ті чи інші проекти чи заходи. Проблема фінансів існує.
- А як можна вирішити це питаннвя? Може, УВКР є зайвою структурою?
- Скажу відверто, поки що УВКР не виправдала наших сподівань. Є випадки, коли представники східної діаспори звертаються до нас, обминаючи УВКР. І ми прагнимо допомагати. Може, новий склад УКВР працюватиме краще. Побачимо.
- Незалежній Україні 10 років. Вона вас часом не розчарувала?
- Трохи. Але попри все я вважаю, що кожен день існування Української держави є на користь Україні. Я віру в її майбутнє.
- Пане Василю, ви - впливовий лідер СКУ. А кого б ви хотіли бачити лідером України?
- Наразі це - Віктор Ющенко.

ЯРОСЛАВ СКРИПНИК: УКРАЇНА МАЄ ПЕРСПЕКТИВУ, БО ПІДРОСТАЄ МОЛОДА ЗМІНА
Ярослав СкрипникЯрослав Скрипник. Народився в 1921 р. в Івано-Франківську. Жив на Волині. З 1948 р. - в Канаді. Має вищу освіту. За фахом - хімік. Працював в одних з найбільших в Канаді цементних компаніях.
Був заступником президента Світового конгресу вільних українців, заступником президента Комітету українців Канади. Був головою централі Союзу українців самостійників Канади.
Займався кредитними спілками. Добився того, що Канада підтримала ідею відродження кредитних спілок в Україні.
Мати Скрипника - галичанка, а батько родом з Полтави, зі знаменитого козацького роду Скрипників. Бабуся по батьківській лінії - Маріанна, була рідною сестрою Симона Петлюри. В Україну батько Ярослава Скрипника повернувся в 1990 р. В 1991 р. він (батько) став першим Патріархом Української автокефальної православної церкви (УАПЦ) в Україні - Мстислав. До того Мстислав був митрополитом американської Української православної церкви та митрополитом Української автокефальної православної церкви у світі.
Ярослав СКрипник одружений. Має двох синів та дочку і четверо внуків.

- Пане Ярославе, ваша думка про III Всесвітній форум українців?
- Мені подобається те, що тут я зустрічаю багато друзів, знайомлюся з новими людьми.. Це є дуже важливо. Спілкування нас з'єднує. Це ж наше українство! А сам форум є дуже напруженим. На Першому була ейфорія незалежності, прапори, пісні, а нинішній уже побудований на реаліях сьогодення - 10 років Україні. А це вже не ейфорія. То є життя, проблеми - політичні, економічні, є розчарування, пошуки виходу. Тут вже є більше відповідальності за долю держави. Тут нема веселощів. Це вже не шараварний форум. Йде серйозна мова про проблеми України. Це зовсім інший форум.
- Яка перспектива України?
- Я реаліст. Незалежно від критики, я з кожний роком бачу поступ. Поступ у вітчизняний товарах - пиво "Оболонь", скажімо. Це - характерно. Я люблю сир - колись купував австрійський, але зараз є чудовий український. Я був на економічній сесії форуму і там ставилося питання про податки і законодавство. Україна мусить його узгодити з Європою і Америкою. І не требо міняти ці закони з року в рік. Це не сприяє національній економіці, відлякує іноземних інвесторів.
Отож, пане Василю, підростає молода зміна. Молоді українці зовсім по іншому дивляться на речі. Вони вчаться менеджменту, по іншому ставляться один до одного. Вони вже не знають отієї командної систими. Так, важко, але я вважаю, що поступ є.
- Ви читаєте "Болгаро-українські вісті" в Iнтернеті. Ваші враження від сайту?
- Він дуже цікавий. Я вам скажу, що з вашого сайту більше довідувався про Україну, ніж з газет, які я читав. Болгарську трошки розумію, бо колись був знайомий з болгаркою. Пам'ятаю навіть "Шумі Маріца..." (гімн Болгарії до 1944 р. - прим. "БУВістей"). Ви подаєте факти. І це приваблює.

ВІКТОР ЮЩЕНКО: УКРАЇНА Є ТАМ, ДЕ Є УКРАЇНЕЦЬ
Віктор Ющенко- Пане Вікторе, III Всесвітній форум українців ухвалив гарні рішення щодо діаспори. Чи будуть вони виконуватися, чи це лишень слова?
- Вважаю, що потрібна програма державної підтримки діаспори, включно й фінансової. Я - за таку програму.
- А чи повинна держава підтримувати україномовну пресу за кордоном?
- Безумовно. Україна є там, де є українець. Тут йдеться про презентацію наших інтересів за кордоном. Українці за кордоном - це партнери.
- Що би ви хотіли сказати українцям в Болгарії?
- Що ми їх любимо. Українська держава багато заборгувала закордонним українцям. Можливо, вона неадекватно захищає їх щодо мови, культури, освіти. Зараз головне, щоби українська влада це зрозуміла. В Україні формується політична сила, про яку ви почуєте і в Болгарії. Вона співпрацюватиме зі світовим українством, захищатиме його.

ЛЕОНІД КРАВЧУК: НАМ НЕ ТРЕБА РОБИТИ З РОСІЇ ВОРОГА
Леонід Кравчук- Пане президенте, Українській державі - 10 років. Як нам бути з північним сусідом? Чи треба очікувати звідтіля небезпеки?
- Розумні люди шукають друзів. Нам не треба робити з Росії ворога. Цього хочуть лишень дурні. Росія - це сусід. З ним треба вміти жити. Інша справа - не дозволяти ставити себе на коліна. Треба добиватися, щоби ми були з Росією рівними партнерами і щоби вона і ми виконували свої зобов'язання. Ми мусимо платити за нафту і газ. Коли будемо платити, "труба" не буду політичною проблемою. В Росії є певні сили, які дивлятья на Україну як на служанку, як на околицю. Але ж це не є Росія!
- А чи будуте ви через фундацію "Україна - відома" робити PR нашій державі?
- Ми створили певні структури в Україні, які уже мають відповідні плани. Ми будемо просувати на Захід статті, матеріали тощо.
- Як конкретно ви це будете реалізовувати?
- Напишу статту. Заплачу газеті гроші, а вона її надрукує.
- А звідкіля кошти?
- Кошти будемо шукати. Це ж ринок.

ПЕТРО ЛЕНКІВСЬКИЙ: ТРЕБА УСВІДОМИТИ СЕБЕ ВІЛЬНОЮ ЛЮДИНОЮ
Петро ЛенківськийПетро Ленківський. Народився в 1926 р. на Тернопільщині. Брав участь у національно-визвольних змаганнях. Після Другої світової війни мешкав у Великій Британії, а з 1982 р. - в Австралії. За освітою - фінансист. Працював також фоторепортером. Є активістом українського осередку у Гленроу, який об'єднує 300 осіб. Видає обіжник.

- Пане Петре, форум українців у Києві - це позитивне явище?
- Форум, безумовно, позитивне явище. Мені здається, що дехто ще не усвідомлює відновлення Української держави. Чомусь люди вважають, що відразу можна почати добре жити. Це - не так! Треба потерпіти. Україна є багатою країною. На моє переконання, через 10-15 р. вона розвиватиметься шаленими темпами - щонайменше 10% на рік.
- Наша найбільша проблема?
- Нарешті треба усвідомити себе вільною людиною. Українська нація існувала завше. Але не завше вона була вільною. А зараз ми почали ще й ділитися на Захід та Схід. Всім українцям треба зрозуміти, що без єдності, єднання ми не матимемо майбутнього.

У ХАРКОВІ ПРОДОВЖУЄ ВИХОДИТИ "БЕРЕЗІЛЬ"
Володимир Науменко видає журнал "Березіль". Видає у Харкові і видає Володимир Науменкоукраїнською мовою. Так, як започаткували цей часопис ще в 1945 р. "Березіль" - це нове у красному письменстві, сучасність в аналітичних оцінках, погляди в минувшину і в майбуття, цікаві дебюти, перехрещення думок над прочитаним, пошукові матеріали. "Березіль" - це вісник Слобожанщини, трибуна інтелектуалів.
Пану Володимиру нелегко видавати "Березіль", але він не впадає у відчай. На III Всесвітньому форумі українців колектив цього видання став одним із засновників Асоціації світової української преси. Як АСУП допоможе журналу "Березіль" та іншим щироукраїнським газетам та журналам, наразі важко сказати. Тому, шановні, передплачуйте цей часопис (індекс - 74396) - в Україні, США, Росії, Австралії, Канаді. Адреса редакції: Харків-61002, вул.Чернишевського, 59, тел.476162.

У ЗАСТАВНІ ВІДКРИЛИ ПАМ'ЯТНИК КОБЗАРЕВІ
Делегатам та гостям III Світового форуму українців надали можливість побувати, як заявили організатори, "в регіонах". Галина Турецька - українка з Мурманська, лідер національно-культурної автономії там, обрала рідну Буковину. I не пошкодувала. Вона потрапила в Заставну в день, коли жителі міста святкували - відкривали пам'ятник Тарасу Шевченку.
Пані Галині було приємно ще й тому, що менеджером реалізації проекту Кобзареві є її двоюрідний брат Володимир, а автором ідеї - дядько Василь Турецький, заслужений художник України. На превеликий жаль, він помер два роки тому - далися взнаки 10 років сталінського заслання.
Власне, красномовно про свято в Заставні розкажуть оці фотографії.

Кошти на пам'ятник Кобзареві в центрі міста заставнівчани збирали гуртом, але найкраще попрацювала місцева влада.
До дня Незалежності працівники районної бібліотеки, якою керує Людмила Марусяк, підготували дуже цікаве видання - "Духовні обрії рідного краю" (Літературно-мистецька Заставнівщина). Воно знайомить читачів з людьми, які є гордістю цього мальовничого куточка Буковини. Це - народна поетеса Параска Амбросій, поетеса Галина Тарасюк, письменниця Iрина Вільде, оперний співак Василь Гарелло, поет канадських прерій Iван Долинський, художник Микола Iвасюк, журналіст Борис Підопригора, дипломат проф. Георгій Ходоровський, фізик проф. Василь Шендеровський, архітектор Омелян Юрчук, громадська діячка Євгенія Ярошинська - всього понад 80 імен.
Леопольд Дубруцький (ліворуч) та Василь Барабащук - представники місцевої інтелігенції. Це завдяки їх зусиллям "провінція" ще не тільки живе, а й творить. Хор, в якому вони співають, є одним з найкращих на Буковині.
Ганна ЖуківськаПерсональна виставка вишиванок Ганни Жуківської. Тут, як то кажуть, слова зайві.

 

Сторінку підготував Василь Жуківський

 

 


УКРАЇНСЬКА МЕНШИНА В БОЛГАРІЇ НАРАХОВУЄ…2489 ОСІБ>>>