Б О Л Г А Р С Ь К І.. В І С Т І
Шануймося, браття, бо ми того варті. (Тарас Шевченко) 
  
БУВісті ВИХОДЯТЬ з червня 1998 р. БУВести ИЗЛИЗАТ от юни 1998 г.

 



 

 

 

 

 



ПАРТИЗАНСЬКИЙ РУХ В УКРАЇНІ – 1941-1945 рр.
Софія, 22 вересня 2012.- Масовість участі українського народу у війні з фашистськими загарбниками та сила опору в роки Великої Вітчизняної війни в Україні були одними з основних факторів безумовної і остаточної перемоги над окупантами. Одним із потужних центрів всенародної боротьби в тилу ворога була окупована, але не скорена Україна.
На захопленій українській землі ворог встановив жорсткий окупаційний режим, який супроводжувався масовим терором, насильством і пограбуванням мирного населення. За роки окупації майже 4,5 млн. населення України стали жертвами розбою, більше 2 млн. гітлерівці відправили на каторжні роботи до Німеччини.
Боротьба на тимчасово окупованих територіях України набрала форми партизанської війни, стала однією з активних форм участі найширших народних мас у розгромі ворога.
Партизанські загони та підпільні організації з самого початку їх діяльності й до завершення підпільно-партизанської боротьби формувались суворо на добровільних засадах.
Внаслідок того, що число партизанських загонів і груп зросло настільки, що партизанський рух в окупованих районах переріс у всенародний, виникла потреба у створенні спеціального органу для здійснення єдиного оперативного керівництва ними і для подання їм необхідної допомоги. З цією метою у 1942 р. для безпосереднього керівництва партизанськими формуваннями та їх взаємодії з частинами Червоної Армії було створено Український штаб партизанського руху (УШПР). Начальником Українського штабу партизанського руху було затверджено заступника наркома внутрішніх справ Української РСР Тимофія Амвросійовича Строкача.
З перших днів окупації України ворог намагався придушити підпільно-партизанський рух. В умовах жорстокого окупаційного режиму на окупованій території України у 1941–1944 роках активно діяли 3992 підпільні партійні комітети, організації і групи, 558 підпільних комсомольських і молодіжних організацій і груп в яких брало участь понад 103 тисяч підпільників. Від рук фашистських катів загинуло біля 80 тисяч підпільників. Не повернулись до своїх родин, до мирної праці більше 100 тисяч партизанів.
Збройну боротьбу з ворогом і його посібниками вели 46 партизанських з’єднань і 1993 партизанські загони, бригади і розвідувально-диверсійні групи чисельністю понад 518 тисяч партизанів. Крім цього, в інших формах боротьби з ворогом брало участь майже мільйон 400 тисяч громадян України.
Немеркнучою славою покрили себе видатні організатори і керівники підпільно-партизанського руху в Україні: ДКоротченко, начальник Українського штабу партизанського руху Т.Строкач, легендарні партизанські командири і комісари С.Ковпак, О.Федоров, О.Сабуров, М.Наумов, М.Попудренко, С.Руднєв, П.Вершигора, І.Бовкун та багато інших партизанських вожаків.
Унаслідок виконання цих завдань партизанами України було знищено 465 тисяч ворожих солдатів і офіцерів, пущено під укіс 5019 військових ешелонів, підірвано і знищено 1566 танків і бронемашин, 13535 автомобілів, 820 гармат і мінометів, збито і знищено на аеродромах 211 літаків, підірвано 607 залізничних та 1589 шосейних мостів, розгромлено 411 ворожих гарнізонів і поліцейських станів, 56 штабів військових частин, звільнено від фашистської окупації сотні міст і сіл України. Це була вагома допомога Червоній армії, яка вела запеклі бої на фронтах Великої Вітчизняної війни.
Серед учасників підпільно-партизанської боротьби в Україні було:       59 % українців, 22,5 % – росіян, 6,6 % - білорусів, 9% - громадяни інших союзних республік СРСР і 3,2% – представники країн західної Європи та Америки.
У 1948 р. у після розформування Українського штабу партизанського руху було утворено державний орган – Комісію у справах колишніх партизанів Великої Вітчизняної війни 1941–1945 рр. при Президії Верховної Ради України. Ця Комісія активно діє вже понад 60 років.
За ініціативою Комісії у справах колишніх партизанів з метою закріплення навіки героїчного подвигу партизан і підпільників та відтворення історичної справедливості щодо ролі підпільно-партизанського руху в досягненні Перемоги у 2001 році в Україні було встановлено щорічне свято “День партизанської слави” Засновано, виготовлено і передано на вічне зберігання до Музею Великої Вітчизняної війни 1941–1945 рр. Штандарт “Український партизанський фронт 1941–1944 рр.”. Гордістю колишніх партизан і підпільників став нагрудний пам’ятний знак “Партизан України”.
Згідно з Указом Президента України 22 вересня відзначається День партизанської слави, встановлений з метою всенародного вшанування подвигу партизанів і підпільників у період Великої Вітчизняної війни 1941-1945 рр. та увічнення їх пам'яті.
День партизанської слави особливий як для добровільних захисників Батьківщини, які внесли вагомий вклад в Перемогу у Великій Вітчизняній війні, так і для всього українського народу.
Матеріал надало посольство України в Болгарії

 

 

 



   


УКРАЇНСЬКА ГРОМАДА В БОЛГАРІЇ>>>

УКРАИНСКА ДИАСПОРА В БЪЛГАРИЯ
>>>

ТАРАС
ШЕВЧЕНКО В СОФIЇ