Б О Л Г А Р С Ь К І.. В І С Т І
Шануймося, браття, бо ми того варті. (Тарас Шевченко) 
  
БУВісті ВИХОДЯТЬ з червня 1998 р. БУВести ИЗЛИЗАТ от юни 1998 г.

 



 

 

 

 

 



НАЦІОНАЛЬНИЙ ГІМН УКРАЇНИ І ТАРАС ШЕВЧЕНКО
Софія, 05 березня 2015.- Третього березня цього року виповнилося 200 років з дня народження Михайла Михайловича Вербицького - українського композитора, автора музики до українського національного гімну "Ще не вмерла Україна".
Вірш “Ще не вмерла Україна”, написаний поетом з Борисполя (поблизу Києва) Павлом Чубинським, з’явився вперше у 1863 році у львівському журналі “Мета”, № 4.
Цей вірш припав Михайлові Вербицькому до вподоби як своїм високопатріотичним змістом, так і легкістю форми. Спочатку Вербицький представив цю пісню як солоспів і сам виконав її на сходинах гімназійної “Громади” в Перемишлі. А щоб усі члени “Громади” могли цю патріотичну пісню бадьоро співати, то він зробив з неї хорову композицію.
Надруковано текст цієї пісні з нотами вперше у Львові в 1885 році у збірнику пісень під назвою “Кобзар”.
Саме як національний гімн “Ще не вмерла Україна“ визнавався Іваном Франком, Лесею Українкою, трудовими українськими громадами в різних куточках світу. Особливо широко вживали цей гімн через те, що його авторами були наддніпрянець і галичанин – це підкреслювало соборність українських земель.
За часів Української Народної Республіки пісня “Ще не вмерла Україна“  виконувала функції загальнонаціонального гімну. Всі найбільші свята українського народу, як День Соборності України чи день народження Тараса Шевченка, закінчувалися урочистим виконанням цього гімну. Згідно рішення Ради народних міністрів УНР від 6 березня 1918 р. день народження Тараса Шевченка святкувався як національне свято.
В Болгарії посольство Української Народної Республіки працювало з 1918 по 1920 рр. В болгарських архівах збереглися документи про вшанування видатного поета і генія українського народу Тараса Григоровича Шевченка українською дипломатичною місією. Тому можна з упевненістю говорити про те, що в 1919-1920 рр. в Софії звучав гімн “Ще не вмерла Україна“.
У 20-30-х роках ХХ ст. в Болгарії створилося багато українських емігрантських організацій. Українцi влаштовували Шевченкiвськi свята, програма яких складалася з панахиди в церкві (для таких заходів українцi часто вибирали церкву святих Кирила і Мефодія), урочистого засідання та концертної програми. Урочисте засідання розпочиналося гімнами Болгарії й України або "Заповітом" Тараса Шевченка. Такі заходи українцi влаштовували спільно з болгарською прогресивною громадськістю. Слово про Тараса Шевченка виголошували такі відомі болгарські вчені, як Іван Шишманов, Нікола Балабанов, Стіліян.Чілінгіров, Мiхаiл Арнаудов та iншi. Виступали з промовами про Шевченка й колиишнi дипломати УНР, якi залишилися в Болгарії. Так, у 1928 р. на Шевченкiвському святi вступне слово виголосив колишнiй дипломат української легації в Софії Дмитро Шелудько. Подiбнi заходили проводилися в Русе, Пловдiвi і Варнi. На таких урочистостях виступали українськi хори, органiзованi українськими емігрантами. Вони виконували твори Шевченка, обов’язково "Заповiт" і гімн "Ще не вмерла Україна". За документами, що збереглися, у 1935 р. у Пловдiвi на закiнчення свята Шевченка хор виконав “Ще не вмерла Україна“.
Цiкаво, що у 1934 р. iнiцiатором Шевченкiвського свята виступила Спiлка українських організацій, створена у 1933 р. Через 80 рокiв – у березнi 2013 р. новiтня українська дiаспора в Болгарії зорганiзувалася в нову Спiлку українських організацій "Мати Україна". Сучаснi українцi продовжують традиції своїх попередникiв й щороку вшановують Великого Кобзаря.
"Заповiт" Тараса Шевченка і гімн “Ще не вмерла Україна“ звучав на академiях, присвячених пам’ятi видатного українського вченого, професора Софiйського унiверситету у 1889-1895 рр. Михайла Петровича Драгоманова. У 1920 р. газета "Украинско-български преглед" повiдомляла про церемонiю покладання квiтiв на могилi М.Драгоманова: „…хор болгарських учениць виконав українською мовою "Вiчна пам’ять"… В кiнцi українськi бiженцi заспiвали "Заповiт", і разом з учнiвським хором – український нацiональний гiмн “Ще не вмерла Україна“.
За життя Михайло Драгоманов ревниво оберiгав спадщину й пам’ять про генiального поета. У 1878 р. вiн видав у Женевi "Кобзар" Шевченка. У 1882 р. у листi з Болгарії Драгоманова просили прислати у Варну "що є" з женевського видання „Кобзаря”.
У цьому роцi виповнюється 175 рокiв з виходу в свiт першого видання "Кобзаря" Тараса Шевченка. Минулого року в Болгарії вiдбулася презентацiя унiкального двомовного українсько-болгарського видання "Кобзаря" із стереотипним Шевченківським "Кобзарем" 1840 року.
Антоніна Якімова

Почути гімн України можна ТУТ







 

 

   


УКРАЇНСЬКА ГРОМАДА В БОЛГАРІЇ>>>

УКРАИНСКА ДИАСПОРА В БЪЛГАРИЯ
>>>

ТАРАС
ШЕВЧЕНКО В СОФIЇ