Б О Л Г А Р С Ь К І.. В І С Т І
Шануймося, браття, бо ми того варті. (Тарас Шевченко) 
  
БУВісті ВИХОДЯТЬ з червня 1998 р. БУВести ИЗЛИЗАТ от юни 1998 г.

 



 

 

 

 

 



ШЕВЧЕНКІАНА УКРАЇНСЬКОЇ ЕМІГРАЦІЇ. У СУМАХ ЗГАДАЛИ Й БОЛГАРІЮ
Суми, 08 червня 2010.- Сьогодні у приміщенні Сумського обласного прес-клубу презентовано виставку “Шевченківські свята української еміграції: афіші, запрошення, оголошення, програми” (1914-1943 рр.). Вона приурочена до 149-ї річниці перепоховання Тараса Шевченка в Україні. Організатори - кандидат історичних наук, доцент Сумського державного університету Валерій Власенко та директор Державного архіву Сумської області Геннадій Іванущенко. Вони зазначили, що на регіональному рівні відзначення Шевченківських днів зазвичай обмежується покладанням квітів до пам’ятника поету представниками влади і громадськості. Проте і нині залишається немало прогалин у справі вивчення його біографії та творчості. Серед них – шевченкіана української еміграції. Організатори виставки через експозицію афіш, запрошень, оголошень, програм шевченківських свят спробували показати ставлення емігрантів до постаті Шевченка, участь у цих заходах емігрантських політичних партій, громадських, культурних і мистецьких організацій, наукових установ, вищих і середніх шкіл, преси, а також органів влади, наукових і громадських інституцій країн перебування еміграції.
Хронологічно виставка охоплює період двох світових воєн та міжвоєнного періоду (1914-1943 рр.), територіально – українські громади Австрії, Аргентини, Бразилії, Болгарії, Бельгії, Канади, Німеччини, Польщі, Румунії, Сербії, Словаччини, Франції, Хорватії, Чехії та США. В експозиції представлені матеріали двох зарубіжних архівосховищ – Національного архіву Чеської Республіки (фонд “Український музей у Празі”) та Наукового архіву Болгарської Академії наук (фонд Міхаіла Арнаудова).
Валерій Власенко у своєму виступі розповів про українську еміграцію, її політичні центри і периферійні осередки, ідеологічне різноманіття (ліберальна демократія, монархізм, соціалізм і націоналізм), організаційну структуру, культурно-освітні заходи. Українські емігранти відзначали різні національні і державні свята - День проголошення Незалежності (ІV Універсалу), День Соборності, ювілеї української армії, українських гетьманів І.Мазепи і П.Орлика, письменників і поетів, боїв під Крутами і Базаром, вшанування пам’яті С.Петлюри, вбитого більшовиками, тощо. Проте усі емігранти - монархісти і соціалісти, ліберали і націоналісти, наддніпрянці і західні українці - святкували Шевченківські дні, приурочені до дня народження генія, роковин його смерті (березень) та дати перепоховання в Україні (травень).
У цих святах брали участь й уродженці Сумщини та ті, хто був тісно пов’язаний з нашим краєм – геодезист Леонід Грабина, кобзар Василь Ємець, шевченкознавець Павло Зайцев, педагог Іван Кобизський, поет Олександр Олесь, агроном Кость Мацієвич, диригент Ян Ступка. У програмках не зазначені прізвища інших наших земляків, проте достеменно відомо, що вони були не тільки учасниками, але й організаторами свят. Це – економіст Сергій Бородаєвський, лісівник Борис Іваницький, інженер Олександр Коваленко, юрист Іван Мірний, архітектор Сергій Тимошенко, механік Іван Труба, військовий Василь Филонович.
Свято зазвичай проходило за певним сценарієм. Спочатку виконувалися гімни України та країни-реципієнта або “Заповіт” Т.Шевченка, потім виголошувалися вступне слово організатора свята і доповідь науковця. Неодноразово це робили Л.Білецький, М.Галаган, Б.Гомзин, Д.Дорошенко, О.Колесса, Є.Маланюк, М.Паращук, С.Рудницький, М.Славінський, М.Теліга, Д.Чижевський та інші. Далі декламувалися вірші поета, виконувалися пісні на його слова та музику М.Лисенка, О.Кошиця, М.Вербицького, Г.Давидовського, М.Роздольського, Н.Ніжанківського, під керівництвом диригентів М.Бойченка, П.Россіневич-Щуровської, уривки з п’єс, танці. Іноді за участю колишніх артистів Національної опери і державних театрів та аматорів ставилися драматичні твори Т.Шевченка. На ювілейних заходах брали участь представники місцевої влади та громадськості, в тому числі міністри, президенти академій наук, ректори вузів (Міхаіл Арнаудов - Болгарія, фото подаються нижче), наукові і громадські діячі, літератори і митці.
На значимості зібраного матеріалу наголосив Геннадій Іванущенко. Він назвав творчість Тараса Шевченка унікальною та універсальною, здатною спонукати до дій. Представлену виставку охарактеризував як “вражаючу своєю географією” та запевнив, що подібної такій в Україні немає. Особливість представленої експозиції ще й у причетності до шевченківських свят наших земляків, зокрема професора кількох українських і зарубіжних університетів, випускника Олександрівської гімназії Павла Зайцева, який в еміграції збирав й опрацьовував спадщину Тараса Шевченка. Директор архіву висловив думку про необхідність встановлення на будівлі місцевої гімназії меморіальної дошки відомому шевченкознавцю та найменування на його честь однієї з вулиць обласного центру.
Після виступів організаторів виставки та їх відповідей на запитання представників центральної (“Україна молода”) і місцевої (“В двух словах”, “Панорама”, “Сумщина” та інші) преси, ТРК “Відікон”, обласного радіо “Слобода-FM” відбулася дискусія учасників презентації, яка вийшла за рамки теми. Піднімалися питання про ставлення нової влади до української історії у зв’язку із зовнішньополітичними трансформаціями.
В.М.Смєхов, спеціально для "УБВістей"


Оголошення про урочисті збори з нагоди 75 роковин смерті Т.Шевченка. Софія. 1936 р.


Програма урочистих зборів з нагоди 75 роковин смерті Т.Шевченка. Софія. 1936 р.

"УБВісті" вдячні доц.Валерію Власенку за співпрацю та сприяння при розміщенні цього матеріалу.



   

170 РОКІВ ТОМУ ВИЙШОВ У СВІТ "КОБЗАР"
В Болгарії найкращим перекладачем Шевченка є Дімітр Методієв

ВАСИЛЬ ФИЛОНОВИЧ: ШТРИХИ ДО БІОГРАФІЇ

ДОЦЕНТ ВЛАСЕНКО ПИШЕ ПРО УКРАЇНСЬКУ ЕМІГРАЦІЮ МІЖ ДВОМА ВІЙНАМИ>>>