Б О Л Г А Р С Ь К І.. В І С Т І
Шануймося, браття, бо ми того варті. (Тарас Шевченко) 
BOL.BG
 "ТОЛОКА" ЕТ
преводи - украински, руски
София, тел.772986
БУВісті ВИХОДЯТЬ з червня 1998 р. БУВести ИЗЛИЗАТ от юни 1998 г.

 


 

 

 

 


 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

НА ЗУСТРІЧІ НАТО В СОФІЇ БАГАТО ГОВОРИЛИ ПРО УКРАЇНУ. ЦЕ - ДОБРЕ
Софія, 2 травня 2006.- Минулого тижня в Софії відбулася неформальна зустріч НАТО за участю міністрів закордонних справ країн-членів альянсу. Центр болгарської столиці заблокували 3 тис. поліцаїв, утворилися страшенні автомобільні "пробки" та ще й за півгодини до офіційного відкриття стався землетрус – 3,7 бала. "За незручності вибачайте, а щодо землетрусу – то ми тут невинні", - пожартував генеральний секретар НАТО Яап де Хооп Схеффер.
До Болгарії запросили й українського дипломата №1 Бориса Тарасюка. Взагалі, тема України звучала там часто. І це – добре.
Можливо, хтось очікував, що НАТО уже зараз запропонує Києву членство в цій організації. Але цього не сталося й не могло статися – рівень саміту був не такий. Проте свої двері альянс залишив відчиненими. Про це заявили як генеральний секретар НАТО, так і державний секретар США Кондоліза Райс. Все буде залежати від поступу України на шляху демократії та розбудови України як правової держави, а також наскільки цього членства жадають самі українці. У Софії натякнули й на українську громадську думку, яка зараза не надто прихильна до альянсу й мусить отримати більше інформації. Між іншим, в Болгарії в 90-ті роки ХХ ст. соціологи відображали такі самі настрої щодо НАТО, як і в Україні зараз, особливо після бомбардувань Сербії в 1999 р. Однак з приходом до влади правиці (1997 р.) тутешній політичній еліті вдалося переломити негативи у свідомості пересічного болгарина щодо альянсу й у квітні 2004 р. Болгарія стала повноправним членом пакту. І оце зараз навіть підписала угоду із США про надання американцям кілька своїх військових баз. До речі, прем'єром Болгарії є лідер соціалістичної партії (колишньої комуністичної), яка ще п'ять років тому були запеклим противником альянсу. Отож, все може бути.
На саміті в Софії привернуло увагу й те, що, якщо раніше Україну хотіли бачити серед країн пакту переважні "молоді" члени (скажімо, Польща), а європейські "старики" (приміром, Франція та Німеччина) де-факто вагалися, то зараз приємно було почути зміну в позиції Парижу, який упродовж десятиліть, якщо не століть, завше був лобі Росії в Європі.
Філіп Буст-Блазі, міністр закордонних справ Франції: "Що стосується України, то вона є основним стратегічним партнером НАТО. Ми підтримуємо активний діалог з цією країною уже рік. І я вважаю, що вона має потенціал. Рішення про розширення НАТО є складний, повільний процес, дуже важливий для безпеки всього європейського континенту. Країни-кандидати мусять довести, що здатні приєднатися до НАТО. Тобто, ми не зачиняємо перспективу, але рішення ухвалимо, коли прийде час. Ми ще не знаємо, яким буде український уряд. Вибори у березні були важливим етапом. Ми радимо майбутньому урядові продовжити реформу у системі оборони, консолідувати державу, розвивати демократію, сприяти регіональній безпеці".
До речі, про наше військо. По-перше, за своєю структурою воно уже відповідає стандартам НАТО. Так, армія нараховує 245 тис. осіб, з яких 180 тис. є військовослужбовцями. На сухопутні війська припадає 40%, на військово-повітряні – 24%, на морські сили – 8%, а решта - на управління, логістику тощо. Приблизно такою є й структура армій країн-членів НАТО.
Відрадно, що у Софії Борис Тарасюк був персоною, з якою представники мас-медіа хотіли поговорити не менше, ніж із Кондолізою Райс. Бо Україна, а також Бєларусь (заради арешту тамтешніх лідерів опозиції) перебувала в центрі уваги софійської зустрічі. Ось що пан Борис сказав в інтерв'ю тутешній газеті "24 часа" (2 травня 2006 р.):

БОРИС ТАРАСЮК: В СОФІЇ АЛЬЯНС ВІДЧИНИВ ДВЕРІ ДЛЯ УКРАЇНИ
Ми хочемо повернутися в об'єднану Європу і зберегти добрі стосунки з Росією

- Пане Тарасюк, чи отримала Україна те, на що сподівалася, на засіданні комісії НАТО-Україна в Софії?
- Відповідь коротка: так! Ми не розраховували на кардинальні рішення на цій зустрічі. Зараз в Україні після парламентських виборів, що пройшли демократично, чесно й вільно, формується більшість в парламенті, яка й має скласти уряд. Тому члени альянсу, враховуючи делікатність ситуації, сказали, що дадуть відповідь Україні після утворення уряду. В Софії ми почули сигнал – альянс готовий запросити Україну до приєднання до Плану дій щодо членства відразу після утворення уряду. Тобто, скоро ми перейдемо на новий етап відносин з НАТО. Гадаю, це станеться восени.
- Ви заявили, що Україна отримає запрошення до членства у 2008 р. На цьому ґрунтується ця упевненість?
- Цього року ми розпочнемо участь у Плані дій щодо членства й матимемо можливість реалізувати два повноцінних цикли його виконання до саміту НАТО у 2008 р. Розраховуємо тоді й отримати запрошення розпочати переговори щодо членства.
- Чи матиме новий уряд якісь нові пріоритети у зовнішній політиці?
- Ні. Тому що йдеться про формування коаліції демократичних сил, які були разом під час президентських виборів 2004 р. і які утворили оранжеву коаліцію на чолі з президентом Віктором Ющенком. Однорічне управління засвідчило єдність наших підходів і поглядів щодо фундаменту зовнішньої політики. А оскільки зовнішньою політикою керує президент, то це дає мені підстави заявити, що зовнішньополітичні пріоритети підтвердить й новий уряд.
- Зараз готується оранжева коаліція. Чи закінчиться цей процес успішно?
- Створення оранжевої коаліції немає альтернативи. У Верховній Раді вона матиме 243 депутати при необхідних 226. Так, процес не протікає гладко. "Наша Україна", блок Юлії Тимошенко та соціалісти пішли на вибори самостійно. Якщо узагальнити результати, то загальний "врожай" оранжевої команди є плідним. Українські виборці нас підтримали і тому ми можемо утворити коаліцію. Ми уже домовилися про загальну програму, а потім домовимося й щодо кандидатури прем'єра й розподілу портфелів. Ця робота триватиме до кінця травня.
- Чи не продемонстрували ці вибори зміну настроїв виборців? Чим їх відштовхнула оранжева революція?
- Я так не вважаю. На президентських виборах Віктора Януковича підтримало 48%, а на нинішніх парламентських його партія набрала 32%, тобто, підтримка зменшилася. Водночас, більшість українців знову голосували за сили, які підтримали й підтримують платформу президента Ющенка.
- Устремління України до повної інтеграції в ЄС наразі не зустрічає повного розуміння. Ваша реакція, чи сприймаєте інші варіанти партнерства з ЄС?
- Наш пріоритет – членство в ЄС. У добу президента Кучми це лишень декларувалося і не підтримувалося конкретною політикою. Після перемоги демократії ситуація докорінно змінилася. На превеликий жаль, з боку ЄС ми не маємо достатнього розуміння нашого бажання щодо повної євроінтеграції. Хоча Європарламент ухвалив резолюцію про українські вибори й закликав Єврокомісію розпочати з Україною переговори про укладання угоди про асоціацію. Наразі очікуємо, якою буде реакція Єврокомісії та Європейської ради на цю ініціативу.
Політика сусідства, яку ми ухвалили два роки тому, нас не задовольняє, якщо вона не є перехідною моделлю до переговорів про повноправне членство. З прагматичних міркувань ми погодилися попрацювати ще два роки у форматі Плану дій "Україна – ЄС". Будь-які квазірішення нас не влаштовують. Вони лишень підживлюють противників євроінтеграції в Україні, мовляв, не бачите, що нас не хочуть в Європі і тому вибір один – на Схід.
- А яку суспільну підтримку має членство України в НАТО та ЄС?
- Членство України в ЄС підтримувало понад 50%, зараз – трохи менше. А в шістьох країнах ЄС нас бажає бачити в Союзі 51%. Щодо НАТО, то картина дещо інша. Майже 30% українців – переважно це молоді люди, підтримує членство в НАТО, стільки ж – проти (це люди старшого покоління), і 40% - вагається.
- Росія та Україна мають традиційно близькі історичні, економічні, культурні та інші стосунки. Чи це не заважає переорієнтації України на Захід?
- Ваше питання – філософське. Традиційним для України є, передовсім, цивілізаційний зв'язок з об'єднаною Європою. Ще Київська Русь, географічні параметри якої співпадають з територією нинішньої України, була впливовим членом спільноти європейських держав. Історично та культурно український народ належить до європейської цивілізації. І зараз йдеться про цивілізаційне повернення України в об'єднану Європу, від якої нас відірвали століття назад. Отож, не йдеться про віддалення від Росії і приближення до Заходу, а про логічний історичний процес цивілізаційного повернення України в Європу. До речі, наші багатовікові зв'язки з Росією не можуть бути предметом торгу – начебто ми повертаємося в Європу, жертвуючи близькими стосунками з Росією. Для нас питання Європа чи Росія є спрощеною, примітивною альтернативою. Ми за повернення в об'єднану Європу й за збереження дружніх, партнерських стосунків с Російською Федерацією. Це є в інтересах і НАТО, і ЄС.
- Які сфери є проблемними у стосунках України з Росією?
- Скажімо, різні підходи політичних еліт. Частина російської політичної еліти ще не може змиритися з фактом незалежності України, з тим, що ми маємо власну державу й свої внутрішньо- і зовнішньополітичні інтереси, які часом не співпадають з інтересами Росії. Цей дуже складний і хворобливий процес є основною проблемою в наших стосунках. Кажуть, що час – найкращий лікар.
Розвиток України та Росії як незалежних держав супроводжується інколи й спалахом емоцій. Останній приклад – газова суперечка на початку року. Європа підтримала нас. А ми, в свою чергу, продемонстрували відповідальність і забезпечили поставку газу в Європу.
Росія дозволяє собі вдаватися до односторонніх торгових ходів не лишень стосовно України, але й Молдови та Грузії, чим показує, що прагне торгівлю перетворити в інструмент тиску. Однак, незалежно від цього, не варто драматизувати стосунки України та Росії на цьому етапі. Я був свідком й більш драматичних періодів у двосторонніх відносинах, приміром, на початку 90-х років. Наші, інколи різні підходи треба сприймати нормально й вирішувати питання. Запорукою тому є конструктивність в позиції президента Ющенка та Путіна, які мають дуже добрі особисті стосунки.
- Пане Тарасюк, чи є якісь проблеми в болгарсько-українських відносинах і коли, нарешті, відбудеться візит Ющенка до Софії?
- Наші відносини е прекрасними. Моя зустріч тут, у Софії, з вашим міністром закордонних справ Івайлом Калфіним це підтвердила. А щодо візиту пана Ющенка, то він відбудеться цього року. Точна дата наразі обговорюється. Але ще до цього наш президент планує взяти участь у саміті країн Центральної Європи, що відбудеться у Варні 19 травня.
Інтерв'ю взяв Васіл Сотіров
Переклад (з незначними скороченнями) – фірма "Толока"


 


Присутність України на софійській зустрічі НАТО коментує тижневик "Дзеркало тижня"
ДОВГА ДОРОГА В КУНАХ>>>