БЪЛГАРО-УКРАИНСКИ ВЕСТИ - издание за политика, бизнес, история, култура и спорт
Шануймося, браття, бо ми того варті. (Тарас Шевченко) 
BOL.BG
БУВісті ВИХОДЯТЬ з червня 1998 р. БУВести ИЗЛИЗАТ от юни 1998 г.
Начало/Початок

ДIАСПОРА

АМБАСАДА
УКРАЙНА ДНЕС 
БОЛГАРIЯ СЬОГОДНI
БIЗНЕС - БОЛГАРIЯ
БИЗНЕС-УКРАЙНА
КОМЕНТАР
IНТЕРВ'Ю
ДАЙДЖЕСТ
НАШI ЛЮДИ
СПРАВКА-УКРАЙНА
ДОВIДКА-БОЛГАРIЯ
ИСТОРИЯ-УКРАЙНА
IСТОРIЯ-БОЛГАРIЯ
БАЛКАНИ
АРХIВ
E-MAIL

"ТОЛОКА" ЕТ
преводи - украински, руски
София, тел.772986

 

 

 

 

 

 




Діаспора

УКРАЇНЦI У СЕРБIЇ
Недавно опубліковано і конечні результати перепису населення Сербії 2002 р. Українців є помітно більше порівняно із останнім переписом 1991 р. Офіційно українців у Республіці Сербії є 5354, з них у Воєводині - 4935 осіб. Це понад 400 осіб більше, ніж 11 р. тому. Цікавим є те, що від усіх національних меншин тільки українці, роми та влахи мають збільшення, а усі інші реєструють спад численності. Стосовно українців за збільшення числа, крім звичайно, популяційної причини, треба сказати, що завдяки активностями Товариств, завдяки більшої присутності у Засобах масової інформації, збільшеню культурних активностей, відкриттю Факультативів української мови з елементами національної культури та завдяки демократизації суспільства, а чому й не сказати, також і завдяки певної присутності України як незалежної держави у інформаціях та самому частішому вжиттю назви українець, певна частина українців відновила своє можливо забуте висловлювання як українці. А до певної міри раніше та й ще зараз траплялося багато записування під іншими національностями або не висловлено національну приналежність. Також напевно що певна частина українців, так як й інших народів, висловилась як югослави, або, користаючись законним правом, зовсім не висловила свою національну приналежність. За переписом таких котрі не бажали сказати ким вони є понад 107 тисяч. Навідь, власне спостереження довело до того, що за самим визнанням поодиноких українців дізнаємося, що є реальні українці, котрі висловились на останньому переписі за територіальною приналежністю, як воєводинці.
Повернемось трохи до статистики. По общинах скажемо що у общині Кула реєстровано найбільше українців, 1453 осіб, у Вербасі - 975, у Сремській Мітровиці - 593, у Новому Саді - 482, у Інджії - 422. У самому Белграді, тобто у общинах нашої столиці, є реєстровано 433 українця. З сукупно у Сербії 166 общин українці живуть у 130 общинах, що показує дійсну розпорошеність українського населення у нашій країні. Так, у всьому Борскому округу живе 14 українців, у Враню - двоє, а так само у Владічіном Хану, а у Суботиці, наприклад, їх 44 особи. Говорячи та аналізуючи численність українців у таких осередках, як Александровац або Крагуєвац, де є мало українців, виникає переконання - факт, які то мають бути дійсно свідомі українці, що роками або поколіннями не пов`язані з українською громадою, живучи у зовсім іншому оточенні, без громади, без церкви, без гуртового вживання мови у оточенні, все таки зберегли почуття національної приналежності і не забули хто вони є а так і висловились. Існує думка, щоб найти шлях сконтактувати і з ними та якимісь чином посприяти їхньому збереженні.
А констатовано також що навіть і цей перепис стосовно численності українців можливо ненавмисне має недоліків. Отже, останнє, саме підготовка до оформлення української національної ради та підписування підтримки її оформлення показують, що українців у осередках є ще більше. Але це є вже прямий контакт з українцями, коли розмова та пряме слово більше вплинуть на національну визначеність ніж процес та холодний папір особи переписувача, котрий, а це факт, інколи, і не питав про національну приналежність. А мав обов`язок запитати.
Показалося, що українців є набагато більше коли нагадати людям про національне походження їх та їхніх батьків, бо вже у певних випадках починається процес призабуття. Саме значну роль виконала і підготовка до оформлення Української національної ради та призбирування підписів. Нагадаємо, що Українську Раду при Міністерстві по національним меншинам буде оформлено 15 березня. У продовженні скажемо, що до асиміляційного процесу вплинули й непідвладні широкому загалу речі, а саме мішані шлюби, як правило потрібно констатувати призводили й активно сприяють втраті української свідомості. Зрозуміло, що живучи роспорошено, без реального більшісного осередку такі процеси стають реальністю і ніхто до того не повиннин прямо втручатися. Українці, як народ повністю інтегрувалися у суспільство і це окремо повинно відзначити як велике осягнення народу та кожної поодинокої особи.
До більшого числа українців можливо переконує і статистика та оцінки у поодиноких церковних парафіях, що неофіційно але у певній мірі реально, веде до більшого числа, що у даному разі не є для державних органів дійсною цифрою. Друга справа є, що у самому цьому процесі відродження потенційно велику роль можуть відіграти громадяни України, котрі реєстровано тимчасово або постійно живуть у нашій країні такзвана "четверта хвиля міграції", а певна частина з них є вже задіяна у роботі Культурно-просвітніх або мистецьких товариствах, де плекається українська культура а також і у освітніх закладах, де вивчається українська мова, так що за деякими даними, українців всього разом у Сербії є біля 10 тисяч осіб.
Однак, важливим фактом у національному висловлюванні є те, що тільки з перепису 1971 р. українці отримали свою графу, а до того часу у переписах 1948, 1953 та 1961 рр. не можна було встановити число українців тому, що графа для пописування українців колись була збірна і називалася "русини, рутини, українці, малороси". Зараз справа є інакшою.
У Сербії (без Косово) живе 7,5 млн. осіб, що на 100 тис. менше, ніж 11 р. тому. З цього числа понад 6,2 млн. є сербами і за цим переписом їх є більше за 150 тис., але вважається, що це не є демографичним природнім результатом але результатом певного прибуття біженців з колишніх югославських республік та з Косова і Метохії. Аналізуючи перепис, помічається, що і чорногорців у Сербії стало менше за третину (майже 70 тис.), що сталося як результат десятирічних політичних полемік між республіками Союзної Республіки Югославії (Сербія і Чорногорія).
Найбільше, так би мовити, втрат зазнала національність "югослави". На передостанньому переписі так висловилось 312,5 тис., а зараз неповна 81 тис. Також і ті, котрі 11 р. тому висловлювались як національність "мусульмани" зараз, у більшості, переорієнтувались на визначення як "босняки" згідно із новими державними перетвореннями. Цікаво, що вдесятеро збільшилося число тих громадян, котрі за власним бажаням, використовуючи своє громадське право, не бажали висловити свою національну приналежність.
ІНФО СЛУЖБА ТОВАРИСТВА "ПРОСВІТА"
Лютий 2003