КАКВО ОЗНАЧАВА ДУМАТА "УКРАЙНА"

УБВісті виходять з червня 1998

УБВести излизат от юни 1998


 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 



МИХАЙЛО ДРАГОМАНОВ В ІСТОРІЇ I ПАМ’ЯТІ БОЛГАРІЇ
ХIII наукова конференцiя «Драгоманiвськi студії» відбулася у Софії
Софія, 31 жовтня 2018.- Кiнець вересня пов’язаний з iм’ям вiдомого українського вченого, професора Софiйського унiверситету у 1889-1895 рр. Михайла  Петровича Драгоманова, який народився 30 вересня 1841 р. в м.Гадяч на Полтавщинi.
5 жовтня 2018 р. у Софії вiдбулася ХIII наукова конференцiя «Драгоманiвськi студії», iнiцiйована Українською недiльною школою при фундацiї «Мати Україна» ще у 2006 р. Цього року вперше конференція проходила в Iнституті етнологiї i фольклористики з Етнографiчним Музеєм БАН, який знаходиться в колишньому Царському палаці. У вiтальному словi директор Iнституту доц. Петко Христов зауважив, що примiщення, у якому проходить конференція, слід розглядати як символ болгарської державностi.
Мiж тим, з цим примiщенням пов’язана i iсторiя української дипломатiї. Адже саме тут 7 вересня 1918 р. посол УНР О.Шульгин вручив акредитацiйного листа царю Фердинанду I. Цей факт детально описав «Държавен вест ник» вiд 12.09.1918 р.
Атмосфера Iнституту спонукала до згадки про ювiлей видатного болгарського вченого академiка Мiхаiла Арнаудова, який припав точно на 5 жовтня i якого традицiйно урочисто вшановують у м.Русе i проводять раз на два роки «Арнаудови четения». М.Арнаудов вважав себе учнем М.Драгоманова i присвятив йому фундаментальне дослiдження про фольклорні праці українського вченого, опублiковані в Болгарiї.
На початку конференцiї «Драгоманiвськi студії» дипломат Українського посольства Тетяна Кононова зачитала вiтання Посольства i виступ д-ра Віталія Москаленка - нового Посла України в Республіці Болгарія. У своїх наукових працях В.Москаленко торкався питань раннього iнтересу М.Драгоманова до Болгарiї i становища слов’ян на Балканах, його особистих контактiв з болгарами в Женевi, професорсько-викладацької дiяльностi вченого у Вищiй школi, ролi М.Драгоманова в пробудженнi iнтересу болгарської iнтелiгенцiї до української лiтератури i культури, взаємин І.Шишманова i М.Драгоманова та їх фольклорних робiт, участi М.Драгоманова у становленнi першого болгарського наукового журналу «Сборник за народни умотворения, наука и книжнина» i внеску цього журналу в налагодження українсько-болгарських наукових контактiв, культурно-освiтньої дiяльностi Лiдiї Драгоманової-Шишманової - старшої дочки вченого, дружини Івана Шишманова.
Цього року виповнюється 130 рокiв вiд прибуття Лiдiї Драгоманової в Болгарiю, яка 28 грудня 1888 р. обвiнчалася з Іваном Шишмановим у церквi «Света Неделя» в Софiї. Першим внеском Лiдiї у болгарську фольклористику став переклад болгарських легенд французькою мовою, коментар до яких написав М.Драгоманов i якi були опублiкованi восени 1888 р. у французькому журналi «Melusine», а у 1896 р. вийшли окремою книжкою в Парижi. Про це на конференцiї повiдомила А.Якiмова.
17 жовтня, у день народження Лiдiї Драгоманової, українки Софії влаштували чаювання на згадку про знамениті Лiдинi «5 o’clock tea», які вона започаткувала зі своїм приїздом в Софію.
Щодо сучасної болгарської фольклористики, то гл. ас. д-р Мiглена Іванова з Iнституту етнологiї i фольклористики з Етнографiчним Музеєм БАН ознайомила учасникiв конференції з процедурою вписування у списки нематерiальної культурної спадщини ЮНЕСКО, зокрема, на прикладi Чипровського килимарства, занесеного до цього списку у 2014 р.
Цiкаво був представлений лiтературний блок: від презентації А.Якiмовою «Пересопницького Євангелія вiд Матвiя» / Укладач Федоришин М.В. «У фарватері істини», Дрогобич: Коло, 2017, до власних мiркувань про українську романтичну школу в польськiй лiтературi аспiранта Інституту лiтератури БАН Руслана Васiлева, розповiдi Анни Багряної - члена Спілки письменників України, про лiтературнi фестивалi та семiнари в Українi у травнi-вереснi 2018 р. та найновiшi публiкації творів сучасних болгарських авторів в Україні. А.Багряна представила вибрані поезiї Катi Бозукової «Бурштиновi намистини» у власному перекладi, якi побачили свiт у видавництвi «Твердиня» у 2018 р. М.Імреорова не змогла взяти участь в конференції, але надiслала виступ про участь українських театрів у Пловдiвському осiнньому мiжнародному театральному фестивалi «Сцена на роздоріжжі» („Сцена на кръстопът”).
Не вперше в конференцiї «Драгоманiвськi студії» бере участь д-р Олена Сiрук з НАНУ, доповiдi якої вирiзняються глибоким науковим пiдходом до проблеми, що розглядається. Цьогорiч О.Сiрук виступила з доповiддю «Українські та болгарські фемінітиви: мовнi традиції versus позамовні впливи».
В постiйному полi зору конференцiї - проблема збереження етнонацiональної iдентичностi українців Болгарії. Валентин Петрусенко – доц. д-р фiлософсько-iсторичного факультету Пловдiвського унiверситету iменi Паїсiя Хiлендарського, належить до третього покоління української емiграцiї. Вчений розповiв про емiгрантську долю родини Петрусенкiв в Болгарії. Свiтлана Горанова належить до другого поколiння української емiграцiї, багаторічний член молодiжного крила фундацiї «Мати Україна», цього року взяла участь у Форумi української молодi дiаспори «Київ 2018». С. Горанова подiлилася своїми враженнями вiд Форуму, якi надихнули її на iдею повернутися ще раз до Києва. На конференцiї були присутнi i представники першого поколiння української емiграцiї. Таким чином, конференцiя «Драгоманiвськi студії» вперше об’єднала на своєму форумi три поколiння української емiграцiї в Болгарії.
Не пориваючи зв’язкiв з Україною, українці Болгарії прагнуть популяризувати рiдну культуру i iсторiю, долучатися до рiзних акцiй. Так, цього року, до 85-х роковин Голодомору в Українi, українці взяли участь в акції «Запалімо свічку« в пам’ять дiтей, знищених Голодомором 1932-1933 рр. в Українi. Ольга Конова, заступник голови СУОБ «Мати Україна» подiлилася спогадами своєї бабусi Мельник (Мазур) Мотрі Михайлiвни, 1904 року народження, про тi страшнi роки.
Органiзацiйний комiтет конференцiї «Драгоманiвськi студiї» висловлює щиру вдячнiсть усiм учасникам конференцiї i особливу подяку директору Iнституту етнологiї i фольклористики з Етнографiчним Музеєм БАН доц. Петко Христову за сприяння в органiзації i проведеннi конференцiї.
Антонiна Якiмова

Фоторепортаж Василя Жуківського








ОГОЛОШЕННЯ
5 жовтня 2018 року
в  Iнститутi етнології і фольклористики з Етнографічним музеєм
Болгарської академії наук (вул. Московська, 6А)
відбудеться
XIII міжнародна наукова конференція
«Драгоманівські студії»

Початок конференції – 10.00.

Iнститут етнології і фольклористики з  Етнографiчним музеєм Болгарської академії наук,
Пловдiвський унiверситет ім. Паїсія Хілендарського
Українська недільна школа, Фундація “Мати-Україна”,
Посольство України в Республіці Болгарія

ХIII
Міжнародна наукова конференція
“Драгоманівські студії”
Софія
5 жовтня 2018
(Iнститут етнології і фольклористики з  Етнографiчним музеєм Болгарської академії наук, вул. Московська, 6А)

ПРОГРАМА

100-річчю Української Народної Республіки присвячується

Регламент роботи
Відкриття конференції – о 10.00 год.
Тривалість доповідей – 10 хв., повідомлень – 8 хв.
виступів у дискусії – 5 хв.
Робочі мови: українська, болгарська
Головує  А. Якiмова,
Секретар: .Ю. Остапенко
11.00 – 11.30: Кава-пауза

Вітання директора Iнституту етнології і фольклористики з  Етнографiчним музеєм Болгарської академії наук  П.Христова
Вітання  Посольства України в Республіці Болгарії
Коцева О. До 85 роковин Голодомору в Україні: «Запалiмо свiчку пам’ятi!». Дiтям, знищеним Голодомором 1932-1933 рр. в Україні, присвячується.

КРУГЛИЙ СТІЛ
«Україна і Болгарія : історія і сучасність»
1. Москаленко В. До 100-річчя від встановлення дипломатичних стосунків між Україною і Болгарією.
Презентація. Проспект «По следите на изтъкнати украинци в София».

СЕКЦІЯ І
 130-рiччю від прибуття Лiдії Драгоманової в Софію присвячується
1. Якімова А. Внесок Лiдії Драгомановоїу болгарську фольклористику. Болгарські легенди, перекладені Лiдією Драгомановою та опубліковані з коментарями М. Драгоманова у французькому журналі «Melusine».
2. Проданова К. Лидия Шишманова и българско есперантско движение.
І підсекція
Культурологiчний пiдхiд до викладання мови і лiтератури
1. Василев Р. Украинска романтична школа в полска литература.
2. Багряна А. Літературні фестивалі та семінари в Україні - травень-вересень 2018 р. Найновіші публікації творів сучасних болгарських авторів в Україні.
Презентація. Бозукова Кетi. Бурштиновi намистини: вибранi поезії / Кетi Бозукова; пер. з болгар. Анни Багряної. ПВД «Твердиня», 2018. 60 с. Серія „Сучасна балканська поезія”.
3. Якімова А. Культурно-археологiчний центр „Пересопниця” (с. Пересопниця, Рiвненщина).
Презентація. Пересопницьке Євангеліє - пам’ятка української мови та книжкового мистецтва. // Пересопницьке Євангеліє вiд Матвiя / Укладач Федоришин М.В. «У фарватері істини», Дрогобич: Коло, 2017. 220 с.
ІІ підсекція
Лексикографія та переклад
1. Сiрук О. Українські та болгарські фемінітиви:  мовнi традиції versus позамовні впливи. 
ІІІ підсекція
Етнографічні рефлексії у ХХІ ст.
До 140-річчя  з дня народження видатного болгарського вченого Михайла Арнаудова
1. Душкова М. Арнаудови четения в Русе.
2. Иванова М., Станоева И. Как се изработва документация за вписване в световните листи на ЮНЕСКО на нематериалното културно наследство. Чипровски килими.
3. Данчук А. Вiдродження і розвиток полiської великодньої писанки. 
ІV підсекція
Україна у масмедійному і віртуальному просторі Болгарії
1. 1030 рокiв  хрещення Київської Русi. Болгарська преса про релiгiйне питання в Українi.
V підсекція
Психологія. Соціологія. Мистецтво
1. Імреорова М. Українські театри у Пловдiвському осiнньому мiжнародному театральному фестивалi «Сцена на роздорiжжi» («Сцена на кръстопът»).

СЕКЦІЯ ІІ
Збереження етнонаціональної ідентичності українців у Болгарії
1. Власенко В. Відзначення міжвоєнною українською еміграцією в Болгарії Дня Незалежності України. 
2. Петрусенко В. Родът Петрусенко: щрихи от една емигрантска съдба в България.
3. Горанова С. Форум української молодi діаспори „Київ 2018”.

Оргкомітет конференції :
Якімова А. (голова), Фундація «Мати-Україна»
Христов П., директор Iнституту етнології і фольклористики з  Етнографiчним музеєм Болгарської академії наук 
Кононова Т., Посольство України в Болгарії

Контакти: e-mail: ds.sofia@abv.bg
Генеральний інформаційний партнер
Електронне видання «Украински вести»
www.ukrpressbg.com
Iнформаційнi партнери
www.bulgaria.mfa.gov.ua
www.consulukr-plovdiv.bg
www.sbuds.org

Партнери конференції «Драгоманiвськi студiї».

• Ми-Трейд ЕООД, София
Сдружение за българо-украинска дружба и сътрудничество