КАКВО ОЗНАЧАВА ДУМАТА "УКРАЙНА"

УБВісті виходять з червня 1998

УБВести излизат от юни 1998


 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 




ХII МІЖНАРОДНА НАУКОВА КОНФЕРЕНЦІЯ «ДРАГОМАНІВСЬКІ СТУДІЇ» В СОФІЇ
Софія, 24 жовтня 2017.- Учора в Софiї вiдбулася ХII Міжнародна наукова конференція «Драгоманівські студії».

Почесними гостями конференції «Драгоманівські студії» були Оксана Микитенко – д.філол.н., провідний науковий співробітник Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М.Т. Рильського Нацiональної Академiї наук України, Тетяна Кононова – третій секретар посольства України в Республіці Болгарія, Албена Стаменова – доц., завiдуюча кафедрою слов’янознавства Факультету слов’янських філологій Софiйського унiверситету імені Св. Климента Охридського, Марiета Іванова-Ґірґiнова – доцент Інституту лiтератури Болгарської академії наук.
У вiтальному словi Посол України Микола Балтажи пiдкреслив, що важко переоцiнити не лише унiкальну наукову спадщину, багатогранний талант і просвітительську ерудицію М.Драгоманова, а й його великий внесок у змiцнення дружнiх стосункiв мiж нашими країнами i народами. Успiшної і плiдної роботи учасникам конференції побажали Оксана Микитенко, Албена Стаменова, Ольга Конова.
Впродовж багатьох рокiв Валентина Драгулева, викладач української мови Софійського університету (яка щороку у вереснi вiдвiдує Будапешт), зустрiчалася з Наталією Драгомановою - онукою М.Драгоманова. Наталія Драгоманова передавала й надсилала вітання конференцiї, які озвучувала Валентина Драгулева. Цього разу В.Драгулева подiлилася спогадами про спiлкування з Н.Драгомановою. Присутнi познайомилися з кількома свiтлинами з архіву Н.Драгоманової про її поїздку у 2003 р. в Гадяч на Полтавщині – рiдне мiсто М.Драгоманова. 
Валентина Драгулева – багаторiчний секретар конференцiї “Драгоманівські студії”, а ще вона народилася в один день з Михайлом Драгомановим – 30 вересня. Вiд iменi української дiаспори з 80-рiччям ювiлярку й дуаєна української громади привiтала заступник голови Спілки українських організацій Болгарії Ольга Конова. 
В рамках конференцiї «Драгоманівські студії» проводився круглий стіл “Україна і Болгарія: історія і сучасність”. Марiета Іванова-Ґірґiнова ознайомила присутнiх з новим болгаро-українським культурологiчним проектом, започаткованим весною 2017 р. Евлогi Данков торкнувся взаємостосунків мiж Болгарiєю і Україною в галузi філософiї і впливу української філософської школи на перших болгарських філософiв.
Перша секцiя – Драгоманiвська, цього року була присвячена 155-рiччю з дня народження болгарського вченого Івана Шишманова, учня й послiдовника Драгоманова. На конференцiї вперше Десiслава Костадiнова представила генеалогiчне дослiдження роду Шишманових. Антонiна Якiмова, на основi листування Лiдiї Драгоманової і Івана Шишманова, висловила свої мiркування щодо впливу Михайла Драгоманова на становлення Івана Шишманова як особистості, вченого і політика. Доповiдь Оксани Микитенко «Константи слов’янської епічної пісенності, або «улюблений образ» (М. Костомаров) українських дум: смерть козака у степу» присвячувалася 200-рiччю з дня народження М.Костомарова. М.Костомаров належав до iнiцiаторiв створення Кирило-Мефодіївського братства (1845-1847), ідеї якого високо оцінював М.Драгоманов.
Докторант Факультету слов’янських філологій СУ Юлiана Узанiчева подiлилася своїми напрацюваннями щодо дослiдження синдрому «пiдлеглої мови» і її проявiв у болгарському та українському полiтичному середовищі. Валентина Драгулева присвятила свiй виступ 180-рiччю з часу виходу першого захiдноукраїнського альманаху «Русалка Дністровая», підготовленого діячами літературного гуртка «Руська трійця» (1837) й прокоментувала свiтлину 2000 року, коли Наталія Драгоманова вперше показала їй меморiальну дошку «Русалцi Дністровiй» в Будапештi. Традицiйно на конференцiї вiдбуваються презентацiї нових видань. Антонiна Якiмова зробила презентацiю збiрки поезiй Петра Кононенка «Сонячний Фенiкс: Народження – Самоспалення – Воскресiння» (Київ, «Український письменник», 2017). Автор люб’язно подарував один екземпляр профiлю українiстики Софiйського унiверситету. Доречно додати, що збiрку поезiй Петра Кононенка «Голоси в пустелi» було презентовано на першiй конференцiї «Драгоманівські студії» у 2006 роцi. 
Олена Сiрук, докторант Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, займається дослiдженням словникiв та словникових текстів в українсько-болгарському проектi відділу математичної лінгвістики ІМІ--БАН. Дослiдниця виклала свої мiркування щодо використання корпусів у компаративних лінгвістичних дослідженнях: болгарсько-українські паралелі. 
Болгарський перекладач Юлiан Жилiєв присвятив свiй виступ листуванню Мари Белчевої з Лiдiєю Шишмановою, старшою дочкою Михайла Драгоманова. Болгарку й українку поєднувала щира приязнь й спiльнi iнтереси: музика, лiтература, громадська робота. Обидвi жiнки вiдiйшли у вiчнiсть 80 рокiв тому – у 1937 роцi. Перед коментарем листiв Юлiан Жилiєв зробив зворушливий вступ, який торкався знесення у лютому 2017 року будинку, у якому жили родини Драгоманових-Шишманових й на якому була вiдкрита меморiальна дошка у 1996 роцi пiд час днiв України в Болгарії і яка безслiдно зникла теж. Юлiан Жилiєв належить до числа болгарської інтелігенції, яка негативно поставилася до цього факту, розглядаючи будинок Драгоманова як осередок болгарської елiти кiнця ХІХ столiття. В будинку Драгоманова збиралися перш за все його колеги з Вищої школи, софiйська й болгарська інтелігенція, якi часто користувалися унiкальною бiблiотекою українського вченого. Лiдiя, дочка вченого й дружина Івана Шишманова, часто виступала iнiцiатором музичних і лiтературних вечорiв, iнших мистецьких заходiв. 
Як вiдомо, в Болгарії Михайло Драгоманов опублiкував свої фундаментальнi фольклорнi дослiдження, над якими працював понад двадцять рокiв. Саме тому етнографiчна тематика знаходиться постiйно в полi зору конференцiї «Драгоманівські студії». Цього року Юлiя Остапенко, керiвник дитячої фольклорно-етнографiчної студії «Веселка» при Українськiй недiльнiй школi в Софії, запропонувала розвiдку про символ вовкiв в українськiй і болгарськiй традицiйних культурах. Ідея виступу виникла пiсля того, як учнi школи органiзували виставку сiмейних релiквiй, а Юлiя Остапенко розповiла, що на пiвднi України вовки особливо шануються українцями як обереги родинного щастя.
У вереснi 2017 року, з нагоди 26-ї рiчницi Незалежностi України, в Софії гостювала унiкальна виставка Петрикiвського живопису. Майстриня Валентина Панко з доньками Роксоланою і Анастасiєю Чуднiвець вразили присутнiх колоритом фарб, мотивiв і настроєм. Батько Валентини Панко вiдновлював Петрикiвку в повоєннi роки й мастриня пообiцяла надiслати свої спогади про тi непростi часи Петрикiвки. 
На конференцiї дебютувала молода українська художниця Анна Дем’янчук, яка останнiми роками творить українську витинанку, а у 2016 роцi провела майстер-клас з учнями Української недiльної школи в Софії. Цього року в Пловдiвi Анна Дем’янчук представила персональну виставку з української витинанки. 
В рамках конференцiї дiє секцiя «Збереження етнонаціональної ідентичності українців у Болгарії». Мар’яна Імреорова, голова українсько-болгарського товариства «Пловдiв», представляла Спілку українських організацій Болгарії на урочистостях в Києві і Львові, присвячених 50-рiччю Свiтового Конгресу Українцiв. У своєму звiтi Мар’яна Імреорова поiнформувала детально про всi заходи, якi вiдбулися у рамках цього ювiлейного форуму.
Учасники конференцiї були поiнформованi також про те, що 14 листопада 2017 року Українськiй недiльнiй школi виповнюється 15 рокiв.
Загалом виступи учасникiв конференцiї вiдзначалися як науковим пiдходом і глибиною розкриття запропонованих тем, так і цікавою проблематикою, використанням iновацiйних технологiй для висвiтлення окремих аспектiв. Конференцiя спонукала до роздумiв та дискусiй, стала генератором нових iдей та творчих задумiв. 
Антонiна Якiмова,
голова оргкомітету конференцiї «Драгоманівські студії»