Б О Л Г А Р С Ь К І.. В І С Т І
Шануймося, браття, бо ми того варті. (Тарас Шевченко) 
  
БУВісті ВИХОДЯТЬ з червня 1998 р. БУВести ИЗЛИЗАТ от юни 1998 г.

 



 

 

 

 

 



130 РОКІВ ТОМУ НАРОДИВСЯ СВІТОЗАР ДРАГОМАНОВ
син відомого українського вченого і громадського діяча Михайла Драгоманова

Софія, 30 червня 2014.- Світозар Михайлович Драгоманов - економіст, кооператор, перекладач, публіцист, викладач вищих навчальних закладів, член Української вільної академії наук у США, голова її Комісії для збирання і вивчення науково-літературної спадщини Михайла Драгоманова.
Світозар Драгоманов народився 29 червня 1884 року в Плєнпалє, кантон Женева (Швейцарія). Його мати – Людмила Михайлівна Кучинська – належала до гурту перших діячок жіночого руху в Україні. Батько – Михайло Петрович – відoмий учений і громадсько-політичний діяч. У Женеві промайнуло раннє дитинство Світозара, тут він отримав початкову освіту (1889–1890). У зв’язку з призначенням Михайла Петровича на посаду ординарного професора історико-філологічного відділення Вищої школи в Софії (нині – СУ "Св.Кримент Охрідський) і переїздом батьків до Болгaрії, Світозар два роки навчався у французькій початковій школі (1891–1892), після закінчення якої продовжив навчання у Ліцеї “Janson de Sailly” у Парижі (1892–1894) та Коледжі Святого Антуана в Женеві (1895–1897).
У фондi проф. Івана Шишманова, що зберігається у Науковому архiвi Болгарської академії наук, є кiлька документiв, що мають прямий стосунок до Світозара Драгоманова. Один з них – копiя свiдоцтва про хрещення. За цим свiдоцтвом Світозар хрещений у Софії 3 вересня 1897 року.
Після смерті глави родини (1895 р.) через фінансову скруту Людмила Михайлівна вирішила у 1899 році перебратися з меншими дiтьми із Софії до Києва. У Києві родина Драгоманових мешкала на Паньківській вулиці в будинку № 14.
У 1904 році Світозар Драгоманов закінчив гімназію і успішно склав іспити й був зарахований на інженерно-хімічне відділення Київського політехнічного інституту. У 1909 році Світозар залишив інститут та вступив до Київського комерційного інституту, який закінчив із відзнакою у 1915 році.
У 1914 році Світозар Драгоманов одружився з Антоніною Шкурською (20 червня 1889 – 28 лютого 1981), дочкою начальника Жмеринського залізничного вузла. У подружжя народилося четверо дітей: Людмилa (в одруженні Демиденко), Аріаднa (в одруженні Івановa), Наталкa (в одруженні Бартаї) і син Михайлo, який загинув у роки Другої світової війни в німецькому концтаборі біля Хмельницького.
У фондi проф..Івана Шишманова серед листiв Людмили Михайлівни до старшої дочки Лідії в Софiю зберiгається лист молодої дружини Світозара до Лідії Драгоманової-Шишманової (вiд 01.10.1914), у якому вона дякує за турботу про них iз Світозаром, повiдомляє, що збираються повiнчатися, пише, що Людмила Михайлівна прийняла її "у свою сiм’ю дуже тепло" й що вона "постарається виправдати її довiр’я і любов".
Літературно-публіцистичну кар’єру Світозар Драгоманов розпочав у 1909 році, написавши на прохання Олени Пчілки (сестри Михайла Драгоманова) подорожні замітки зі Швейцарії для журналу "Рідний край". У наступному році для цього ж часопису він переклав з болгарської українською оповідання Івана Шишманова "Цікава постать".
У фондi проф. Івана Шишманова збереглося листування Світозара зі старшою сестрою Лідією та її чоловіком Іваном Шишмановим. З кореспонденцiй видно, що Світозар переймався збереженням спадщини та пам’ятi свого батька ще в Києвi, гiдним вшануванням Тараса Шевченка.
У вересні 1943 року Світозар Драгоманов з родиною виїхав до Львова. Через рік оселився у Празі, де недовго працював в Українському музеї визвольної боротьби. У квітні 1945 року переїхав до Реґенесбурґа (Німеччинa).
У листі до Володимира Винниченка від 8 лютого 1948 року Світозар повідомив: "Маю ще роботу, яка мене найбільше захоплює - це шукання батькової спадщини: різних творів, листування з сучасниками, ученими й політиками іноземними у Франції, Швейцарії, Німеччині та Англії й Італії. Помагає мені Britisch Museum в Лондоні, Bibliotheque Nationale в Парижі й інші. Наші до цього ставляться досить пасивно – теж покажчик нашої "культурності".
Світозар переклав "Єдина Європа в єдиному світі" українською мовою і видав брошурою. Організував у Реґенесбурзі український гурток європейських федералістів. Представляв українців на конгресі країн, народів і націй, які не мають своїх держав, організований Європейською спілкою федералістів у Парижі весною 1949 року.
У 1951 році Світозар Драгоманов з дружиною та донькою Людмилою емігрував до США. Тут він певний час був професором, першим ректором і членом Кураторії Українського технічного господарського інституту в Нью-Йорку та головою комісії по збиранню й вивченню спадщини Михайла Драгоманова при Українській вільній академії наук. Як учений, докладав чималих зусиль у згромадженні інтелектуальної спадщини Михайла Драгоманова з метою її майбутнього видання.
Світозар Драгоманов – автор спогадів про Лесю Українку, статті “Вплив Михайла Драгоманова на Лесю Українку”, а також праць: “Михайло Драгоманов”, “Наука Михайла Драгоманова”, “Життя М.Драгоманова”, “М.П.Драгоманов проти д-ра Д.Донцова”, “Великий еміґрант М.Драгоманов (1841–1895)”, “З переписки Лесі Українки з Михайлом Драгомановим”. Він також перекладав з французької праці Михайла Драгоманова, зокрема, “Федералістичний панславізм”, “Вільна спілка”. Уклав “Бібліографічний покажчик літературно-критичних і літературно-історичних висловлювань М.П.Драгоманова за перепискою з сучасниками”, “Драгоманіяна на 1861–1940 [Бібліографія]”.
4 грудня 1958 року Світозар Михайлович Драгоманов передчасно помер у місті Рочестер (штат Нью-Йорк). Похований на міському цвинтарі.
Багато рокiв українцi в Болгарії пiдтримують тiснi контакти з молодшою донькою Свiтозара Драгоманова – Наталкою Драгомановою-Бартаї (на світлині), яка мешкає з родиною в Будапештi (Угорщина). Панi Наталка надсилає вiтання мiжнароднiй конференції "Драгоманiвськi студії", iнiцiатором якої у 2006 роцi виступила Українська недiльна школа при фундації "Мати Україна" у Софiї.
Понад десять рокiв з панi Наталкою зустрiчається щороку в Будапештi українка Валентина Драгулєва – викладач української мови Софiйського унiверситету.
З власного архiву панi Наталка надала Валентині Драгулєвій свiтлину пам’ятника Свiтозару Драгоманову на його могилi в США.
Антоніна Якімова







 

 

   


УКРАЇНСЬКА ГРОМАДА В БОЛГАРІЇ>>>

УКРАИНСКА ДИАСПОРА В БЪЛГАРИЯ
>>>

ТАРАС
ШЕВЧЕНКО В СОФIЇ