Б О Л Г А Р С Ь К І.. В І С Т І
Шануймося, браття, бо ми того варті. (Тарас Шевченко) 
  
БУВісті ВИХОДЯТЬ з червня 1998 р. БУВести ИЗЛИЗАТ от юни 1998 г.

 



 

 

 

 

 



ЛІДЕР СВІТОВОГО УКРАЇНСТВА ВІДВІДАВ СОФІЮ. СКАЗАВ, ЩО ДОБРЕ ПРАЦЮЄМО
Євген Чолій запевнив болгарське українство, що наступного року "Мати Україна" матиме приміщення для зібрань
Софія, 05 жовтня 2012.- Сьогодні закінчився візит до Болгарії Президента Світового конгресу українців (СКУ) Євгена Чолія. Він прибув до Софії 3 жовтня на запрошення діаспори, точніше, фундації "Мати – Україна". Лідер такого рівня не відвідував Софію з листопада 2000 р., коли до болгарської столиці приїжджав Аскольд Лозинський – тогочасний президент СКУ.
Програма перебування пана Євгена в Софії була дуже напруженою. Уже на вечері в день приїзду, яку дав актив діаспори, відбувся обмін думок про стан українства в Болгарії та світі, перспективу членства болгарських українців в СКУ, вшанування пам’яті жертв Голодомору у наступному році, створення спілки українських організацій в Болгарії, відсутність приміщення для зібрань у Софії тощо. Ці положення лягли в основу листа до столичної мерії.
Деталі цього листа пан Євген обговорив зі Светланою Ломевою – директором Асоціації розвитку Софії, бо мер столиці Йорданка Фандикова та спікер софійського парламенту Елен Герджіков були у закордонному відрядженні. Зустріч проходила у присутності активу діаспори і, як кажуть дипломати, пройшла у атмосфері повного взаєморозуміння. Вона була першим запланованим для президента СКУ заходом на 4 жовтня.
Відтак (день був сонячний і теплий) усі пішли до пам’ятника Тараса Шевченка. Він у центрі Софії, на площі "Визраждане". Монумент пану Євгену сподобався. Нетрадиційний. Автором є київський скульптор Iгор Гричаник. Гроші на Кобзаря збирали всі, особливо плідно попрацював тогочасний посол Віктор Кальник. МЗС України виділило $30 тис. Виготовлення пам’ятника обійшлося в 300 тис. грн., які надала кіровоградська науково-виробнича компанія "Радій", спонсори, зокрема, підприємець Євген Юревич, українська діаспора в Болгарії зібрала 7 тис. лв., з яких 4 тис. забезпечили варненські українці. Реалізація проекту почалася у травні 2007 р. і уже через два роки бронзового Кобзаря привезли до Софії і поклали на постамент.
Потім президенту СКУ показали ті місця в Софії, що пов’язані з українством. Спочатку була меморіальна дошка на будинку, де з 1889 р. до дня смерті 20 червня 1895 р. мешкав Михайло Драгоманов – він викладав новітню історію у щойно заснованій Вищій школі в Софії (зараз – Софійський університет "Св.Клімент Охрідський"). Далі – вул."Хан Крум". Там зберігся будинок, в якому з 1918 по 1920 рр. перебувало посольство УНР. Меморіальну дошку у квітні 2008 р. відкривав Володимир Огризко – тоді він був міністром закордонних справ і з візитом перебував у Болгарії.
Пану Євгену сподобався напис на фасаді болгарського парламенту - "Об’єднання є сила". Його також приємно вразило те, що біля Народних зборів не було ні огорожі, ні "спецназу". Він навіть сфотографувався у кількох метрах від службового входу до тутешньої Верховної Ради.
Поряд з парламентом – Софійський університет "Св.Клімент Охрідський". Тут Драгоманов не викладав. Він читав свої лекції у будинку, що трохи далі, там зараз факультет журналістики. А ось цей корпус – ректорат, як кажуть болгари, відкрили й освятили у 1934 р. Про це йдеться й у єдиному числі "Болгаро-українських вістей", що його видав Михайло Паращук. Саме цього видатного українського скульптора, який приїхав до Болгарії у 1921 р. як представник Червоного Хреста і потім став лідером української діаспори, архітектурні елементи прикрашають парадні двері ректорату та його південний фронтон.
Капітелі колон Народної бібліотеки "Св.св.Кирило та Мефодій" також є творінням Михайла Паращука. Він вчився у Парижі у Огюста Родена і у Болгарії 30-х років ХХ ст. запит на українця був великий. Він брав участь у архітектурному оформленні основних будинків столиці – Народний банк, Судова палата, Народний театр "Iван Вазов", Театр оперети тощо. В Україні Паращук відомий насамперед як один з авторів пам’ятника Адаму Міцкевичу у Львові.
Діаспора доглядає за могилою Михайла Драгоманова та Михайла Паращука. В цьому пан Євген переконався особисто. Обидва Михайли поховані поряд. Перший помер у 1895 р., а другий – у 1963 р. Першому пам’ятник з барельєфом встановив другий у 1932 р. і навіть переклав прах в цинкову урну, щоби нащадкам було легше перенести в Україну. А другому пам’ятник поклав турок – найвидатніший болгарський скульптор сьогодення, Вежді Рашідов. Він оцінив внесок Паращука в культуру Болгарії. А зараз пан Рашідов – міністр культури...
Обідав президент СКУ у будинку, де мешкала дочка Драгоманова - Лідія. Вона одружилася з болгарином Iваном Шишмановим, який був учнем Драгоманова, а потім став тут першим україністом, професором, міністром освіти, послом Болгарії в столиці УНР Києві. Будинок, в якому мешкали Лідія, Iван та їх син Дмітрій (комуністи розстріляли його у 1946 р., бо був міністром закордонних справ царського уряду), зараз є рестораном. Готують там смачно і не дуже дорого.
Далі діаспора організувала пану Євгену культурну програму – відвідування музеїв, картинних галерей. Саме тоді проходила виставка видатного болгарського художника Владіміра Дімітрова-Майстра. Опікувалася президентом СКУ колишня киянка Лариса Нінова – одна з найкращих художників-графіків Болгарії. У грудні у гранд-готелі "Софія" має відбутися її чергова виставка картин. Зайве казати, що то буде подія в культурному житті столиці!
А ввечері, себто 4 жовтня, відбулася зустріч президента СКУ з діаспорою, точніше, з її активом у розширеному складі. Оскільки приміщення вона немає, то зустрілися у офісі фірми Олени Коцевої, яка є головою фундації "Мати Україна".
Про що йшлося на зібранні? Багато про що. Пан Євген розповів про СКУ, про світове українство, зупинився на політичній ситуації в Україні, згадав про свої зустрічі з президентом Віктором Януковичем. Йшлося й про Голодомор, 80-річницю якого відзначатимемо наступного року, й про мовну політику влади, й про міжнародних спостерігачів на парламентських виборах 28 жовтня. Оратор закликав тутешніх українських громадян голосувати, бо від щирого голосу кожного залежить доля України. Він говорив й про загрозу Україні з боку "руського міра" і чим ми можемо йому протидіяти. "До 2015 року президент Владімір Путін хоче відновити Совєтський Союз", - говорив пан Євген. А без України зробити це неможливо. "Ми будемо підтримувати кроки уряду, спрямовані на зміцнення незалежності і захист національних інтересів, - сказав президент СКУ. – Але ми не можемо стати на позицію влади з таких засадничих питань українства, як рідна мова, Голодомор, свобода слова, права людини, демократія, ЄС, НАТО!"
Пан Євген виголошував своє слово не менше години. Говорив змістовно, цікаво, емоційно. Напередодні він дізнався, що тут засновується Спілка українських організацій в Болгарії (СУОБ). А це саме те, що необхідно для членства в СКУ. Протягом місяця СУОБ пройде судову реєстрацію і подасть заявку, щоби її прийняли до лав світового українства. Що до членського внеску, то він, очевидно, спочатку буде символічним, пообіцяв пан Євген. "Ось коли у вас з’явиться якийсь український олігарх, то тоді й поговоримо про збільшення внеску", - пожартував президент СКУ.

Олена Коцева

Олена Дімітрова
Мар’яна Iмреорова
Потім слово взяла ОЛЕНА КОЦЕВА – лідер українців у Софії. На її думку, для більш активної діяльності нам потрібно одне - приміщення. Пан Євген пообіцяв, що говоритиме про це на всіх зустрічах у владних структурах Болгарії наступного дня, тобто, 5 жовтня. Але про це - пізніше.
ОЛЕНА ДІМІТРОВА з Добріча розповіла про історію свого товариства. Його заснували у 2004 р. Громада працює і то активно. Ось, приміром, цього літа на курорті "Золоті Піски" за участю "Добруджа – Україна" пройшов міжнародний дитячий фестиваль "Золота перлина". Приїхали діти і з України. Пані Олена попросила надати їй матеріали для виставки про Голодомор. Софійська "Мати Україна" їй допоможе в цьому.
А у МАР’ЯНИ IМРЕОРОВОЇ з Пловдіва організація зовсім юна – у червні цього року тамтешній суд зареєстрував українсько-болгарське товариства "Пловдів". Але вона єдина, хто не скаржився на брак коштів. Громаді допомагає почесний консул України місцевий підприємець та меценат Дімітр Георгіев. У "Пловдіва" є приміщення, де українці зустрічаються, є навіть і свій сайт. Але головне, що є бажання працювати і популяризувати Україну, згуртовувати українство.
На превеликий жаль, на зустріч не змогли прибути лідери українців у Сілістрі Тамара Коларова та у Бургасі Мар’ян Горбань. Поза бортом залишилася й Наталка Голуб з Варни.
Попри все, зібрання ухвалило напрямки, за якими будуть працювати болгарські українці разом з СКУ. Стисло це виглядає так:
- клопотати перед мерією Софії про краще оформлення площі біля пам’ятника Шевченка (зробити це буде нескладно, бо у болгарській столиці є відповідна програма);
- клопотати перед мерією Софії з-під меморіальної дошки Михайлу Драгоманову на вул."Денкоглу", №40 забрати смітники, бо так не годиться – сором та й годі;
- клопотати перед мерією Софії поряд з пам’ятником Шевченка дозволити встановити меморіальний камінь (дошку) з написом в пам’ять жертв Голодомору 1932-1933 рр. та голоду 1946 р., що торкнувся Бессарабії (і тоді, як у Голодомор, померло багато українських болгар);
- клопотати перед мерією Софії надати українській діаспорі приміщення у центрі міста на правах неважкої оренди.

Наступного дня зранку, 5 жовтня, президент СКУ мав зустрічі на державному рівні. Спочатку його прийняв Тіхомір Стойчев - радник президента Болгарії з міжнародних питань, а потому – Хрісто Георгіев – директор дирекції "Європейський Союз" МЗС Болгарії. В обох випадках зустріч продовжувалася не менше години. Пан Євген виклав свою точку зору на ситуацію в Україні, а болгарська сторона заявила, що підтримує прагнення Києва до співпраці та асоціації з ЄС. Йшлося й про парламентські вибори в Україні 28 жовтня. Болгарія відправляє до нас велику групу міжнародних спостерігачів, включно й депутатів та молодих представників української діаспори.
Після офіційних зустрічей пан Євген знову потрапив у руки українців. Антоніна Якімова – заступник голови фондації "Мати Україна", повезла його до Владая – передмістя Софії у підніжжі гір Вітоша, де колись відпочивала та лікувалася Леся Українка. Але того будинку вже немає. Проте місцеві жителі на тому місці встановили камінь, на якому написано: "Влітку 1894 р. тут жила українська поетеса-революціонерка Леся Українка – 1871-1913".
Потім пана Євгена запросили до посольства України у Софії. Посол Микола Балтажи був у відрядження у Києві, тому лідера світового українства прийняли перший секретар Олександр Лапський та третій секретар Iрина Козік.
А наприкінці дня відбулася заключна зустріч активу діаспори з президентом СКУ. Вона відбулася за кавою (й вином) у ретрокав’ярні "Before & After". Колись цей будинок належав відомій болгарській поетесі Марі Белчевій. Тоді сюди сходилася еліта столиці. Приходила й Леся Українка, яка жила тут у 1894 та 1895 рр. "А ми також еліта!" - зазначив пан Євген.
На прохання "УБВістей" президент СКУ звернувся до українців Болгарії з відеозверненням. Він подякував нам за запрошення, за пам’ятник Шевченка, за Драгоманова й Паращука, за те, що бережемо рідну мову та ті місця, що пов’язані з українством, за те, що ми утворюємо спілку. "Ви є діяльними, оперативними і це мене радує, - констатував пан Євген. – СКУ сподівається на співпрацю з вами. Ми допоможемо вам в усьому!"
У п’ятницю, 6 жовтня, рано-вранці президент Світового конгресу українців Євген Чолій відбуває до Німеччини. Обіцяв, коли будемо освічувати у Софії приміщення для діаспори, то неодмінно приїде...
Василь Жуківський

Фоторепортаж Василя Жуківського



04 жовтня відбулася зустріч Євгена Чолія та активу діаспори зі Светланою Ломевою - директором Асоціації розвитку Софії.


04 жовтня лідер світового українства Євген Чолій вклонився Кобзареві у центрі Софії на площі "Возраждане". Його на кошти діаспори, спонсорів, посольства та уряду Юлії Тимошенко встановили весною 2009 р. А з другого боку вулиці є пам’ятник Христо Ботева - видатного болгарського поета-революціонера середини ХlХ ст., який вчився в Україні. На ньому написано слова, що дуже вразили пана Євгена: "Той, хто впаде в бою за свободу, не вмирає!"


Софія, вул."Денкоглу", №40. На пам’ятній дошці, яку було встановлено у грудні 1995 р., написано: "Тут жив та творив з 1889 по 1895 рр. видатний український вчений-історик та громадський діяч професор Софійського університету Михайло Драгоманов (1841-1895)".

Софія, вул."Хан Крум". А на цій пам’ятній дошці написано: "У цьому будинку у 1918-1920 рр. знаходилося посольство Української Народної Республіки".

Софія. Пан Євген стоїть перед парадним входом Софійського університету "Св.Клімент Охрідський". Архітектурні елементи, що над дверима, є творінням українського скульптора Михайла Паращука.



Софія, Центральний цвинтарь. Могила Михайла Драгоманова та видатного українського скульптора, лідера української діаспори у 20-30-ті роки ХХ ст. Михайла Паращука (1878-1963).


Пан Євген знайомить актив діаспори зі станом світового українства та завданням на найближчу перспективу.


Албена Стаменова - доцент Софійського університету "Св.Клімент Охрідський", викладає українську мову і розповіла присутнім про розвиток україністика в Болгарії.


Софія, квартал Владая. На цьому місці був будинок, у якому у 1894 р. відпочивала Лідія Драгоманова-Шишманова, її чоловік проф.Iван Шишманов та українська поетеса Леся Українка - двоюрідна сестра Лідії. Про це є надпис на цьому камені: "Влітку 1894 р. тут жила українська поетеса-революціонерка Леся Українка – 1871-1913"(фото Антоніни Якімової).


Софія, 04 жовтня 2012.- Представники діаспори Софії, Пловдіва та Добріча сфотографувалися з президентом СКУ Євгеном Чолієм на згадку.

Нашата справка:
Евген Ярославович Чолий. Роден е през 1959 г. в Канада. Украинец е. Завършва право. Работи в адвокатска кантора "Лавери дьо Билл". Член на адвокатската палата на Квебек. Специализира се върху корпоративни дела.
Женен е. Има три деца.
През 1993 г. е член на съвета на директорите на Световния конгрес на украинците (СКУ). През 1994 г. е председател на Конгреса на украинците в Канада. През 2003 г. е първи заместник на президента на СКУ. През 2008 г. е избран за президент на СКУ.
СКУ е наследник на Световния конгрес на свободните украинци, създадена през 1967 г. в Ню-Йорк. През 1991 г., когато Украйна става независима, се преименува в СКУ. Обединява всички украински организации по света – от Канада до Австралия. Според СКУ, извън Украйна живеят над 20 млн. украинци.
СКУ остро критикува сегашната украинска власт за насаждания авторитаризъм. Настоява да бъдат освободени всички политически затворници, преди всичко Юлия Тимошенко и Юрий Луценко. Парламентарните избори на 28 октомври т.г. са важна стъпка към връщане на Украйна към демократически път на развитие.

 

 



   


УКРАЇНСЬКА ГРОМАДА В БОЛГАРІЇ>>>

УКРАИНСКА ДИАСПОРА В БЪЛГАРИЯ
>>>

ТАРАС
ШЕВЧЕНКО В СОФIЇ