Шануймося, браття, бо ми того варті. (Тарас Шевченко)

КАКВО ОЗНАЧАВА ДУМАТА "УКРАЙНА"

ЛАСКАВО ПРОСИМО!

УБВісті виходять з червня 1998

УБВести излизат от юни 1998


 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 



Представляємо

МАР'ЯНА ІМРЕОРОВА: В НАС БУДЕ ВСЕ - ЧОГО МИ Й НЕ ЧЕКАЛИ, І ЦВІТ КАЛИН, І РАНОК ГОЛУБИЙ

Софія, 18 червня 2016.- Так буває, що вірші починаєш писати раптом. І вже усвідомлюєш, що не можеш не писати. Це – про Мар'яну Імреорову, українку, що постійно проживає у болгарському місті Пловдів.
Народилася вона у Самборі, що на Львівщині. Мати викладала англійську мову, а батько був інженером. Вони й зараз продовжують працювати, батько - за фахом, а мати - бухгалтером. У 1997 р. Мар'яна закінчила середню школу у селищі Коцюбинське на Київщині. Відразу поступила на факультет української філології Національного педагогічного університету ім.Михайла Драгоманова. Закінчила цей вуз у 2002 р. За фахом – філолог.
У студентські роки була головою студентської групи, яка брала активну участь у протестах проти уряду заради покращення побуту студентів, у флешмобах проти підвищення цін на громадський транспорт тощо. Як лідер студентів допомагала у передвиборній компанії Юрію Костенку у 1999 році стати президентом України, а до цього брала участь у передвиборній компанії Євгена Жовтяка, який від Народного Руху йшов до парламенту (1998 р.). Рік вчителювала у Києві. А відтак пішла у… бізнес. Стала менеджером будівельної фірми. Саме тоді й зустрілася з болгарином, закохалася. І у 2004 р. перебралася до Пловдіва – культурної столиці Болгарії, як це місто тут називають.
Певний час працювала у фірмі чоловіка, а з жовтня в 2010 р. – незмінний асистент Почесного консула України у Пловдіві Дімітра Георгіева, який активно допомагає нашим воякам на фронті у Донбасі. У 2012 р. Мар'яна з місцевими українцями заснувала Українсько-болгарське товариство "Пловдів", була обрана його головою. Це товариство входить до Спілки українських організацій у Болгарії "Мати Україна" (СУОБ).
Одружена, виховує доньку.
Володіє українською, болгарською, російською та англійською мовами. Захоплюється плаванням, грає на фортепіано, любить подорожувати та керувати автомобілем.
Закохана в поезію Юрія Іздрика.
В одному інтерв'ю на запитання про власну професійну реалізацію Мар'яна відповіла: - Мені поталанило. Професійно я займаюся тим, на що вчилася: переклади, робота з людьми, організаційна діяльність. Прекрасно й те, що моя робота пов'язана з Україною. У певному сенсі я сприяю розвитку українсько-болгарських стосунків – економічних, дипломатичних, соціальних, культурних, наукових. "Болгарія мені подобається, - каже Мар'яна.- Особливо побережжя Чорного моря, гори Родопи. Але Пловдів приваблює найбільше. Хто не був у цьому місті, дуже раджу – не пошкодуєте. Архітектура старовинної частини Пловдіва – неповторна!"
Пані Мар'яна безболісно інтегрувалася у болгарське життя. "Сприймаю усі тутешні звичаї, водночас не забуваю про наші, українські, - розповідає вона. – Українці та болгари – православні, маємо багато спільного".

Пропонуємо вашій увазі вірші Мар'яни Імреорової.

Колись я в тобі проросту,
Волосся моє буде кроною.
Поклонишся моєму листу,
А образ мій стане іконою.
Коріння дістане до дна
Твоєї таємної суті,
До білої смужки вікна,
З ночей, що забуті, забуті...
Січень 2017

Тисячі облич
Погляд із-під лоба
Дивний серця клич
Це така хвороба
Брати - без жалю
І до чорта совість
ЛЮблю і люблЮ
І не випадковість
Істеричність фраз
Жовтих слів комети
Розплітають нас
Як рядок предметів
Ось така любов
Неможливість втечі
Знову дощ пішов
Рани, кровотечі
І люби, люби,
Навіть неможливо,
Не шкодуй, щоби
Відбулося диво
Раз у рік - фінал, 
А можливо - двічі,
Водять стежки вбік
Та не на узбіччя
Листопад 2016

МОЄ НЕБО
Кидаю униз
шматки неба.
Я ним потрапляю 
у тебе.
А ти забери його 
в кошик,
Перетвори це все
в дощик.
А дощ трансформуй
у воду,
щоб вчасно 
робити погоду.
Крикни "годі!" мені
ізнизу
Ось 
тоді 
я 
до 
тебе 
злізу!
Листопад 2016

А у мене літо
В тебе - стигла осінь
Я ще повна світла
Ти ж щезаєш зовсім
Ти впадаєш в сплячку?
Чи летиш у вирій?
Ти мене згадаєш
Коли ночі сірі?
Відстань - кілометри
Білих стін капкани
Мегабайти тиші
Туги океани
Як закінчить літо 
Свою казку плести
Знай, що я чекаю
Як чекають весни
08 вересня 2016

І цього літа теж 
ідуть сліпі дощі
як завжди, вчасно
знищуючи спеку.
Приходять вдень
Зникаючи вночі
Вогонь і лід
з-за горизонту,
іздалеку.
Гримить, палає небосхил
і пахнуть мокрі стежки
сіном і землею...
Цей дощ змішав і воду й пил
І все накрив своєю п'ятірнею.
Сховалось сонце в хмару грозову
І злива вже звичайна, опади.
Лиш кілька променів упали на траву
Погралися - і зникли назавжди.
03 липня 2016

Наше кохання - не мед і не квіти,
Воно має присмак гіркий.
З цієї любові не родяться діти
Це терпкий цілунок п'янкий.
Украдене літо - і подих гарячий
Моменти червоні ловлю
Грішу і не каюсь.
Дивлюсь - і не бачу.
Я згодна. Для цього й живу.
Майбутні помилки зробила й сприйняла, 
Не жаль, і це ніби не гріх.
Кохаючи чи взагалі я кохала
до тебе? - Торкаючись пальців твоїх,
тримаючи руку. І все - як уперше -
Волошки у житі. Тепло.
І в цей раз це чудо було пережите.
Відчуте. Любити - не зло.
26 червня 2016

***
В моє життя, розмірене і тихе
Ти увірвалась вітром степовим
І принесла мені шалену втіху
З одним моментом - ніжним, золотим.
Коли я на вогонь було дивилась
І мріяла горіти, як і він,
Не знала я, що буде така пристрасть,
Як літній подарунок нам самим.
Немає сну ні завтра, ні сьогодні,
Думки літають з вітром степовим
На мене ж знизу дивиться безодня
Але я хочу, мрію бути з ним.

***
В нас буде все - чого ми й не чекали,
І цвіт калин, і ранок голубий,
І кров, і піт, і те, що ми втрачали,
І журавлем вернеться спогад мій.
Якщо ніколи не задзвонять дзвони,
Якщо ніколи не змінити крок,
Та все ж ми матимемо своє море,
Свої пісні і відстань до зірок.

***

Пусти мене, пусти мене на волю,
Не втримаєш мене у пастці диких снів.
Жадала я і радість, й щастя й болю,
Але в полоні запал мій згорів.
Була в руках твоїх я - сильних і гарячих,
Відчула темінь, ніч, і пекло й страх,
Кидала я монетку з мосту на удачу -
Лишилась лише згадка на згорілих вже мостах.

***

Холод серця. Лють думок.
Час вбиває. Час - пісок.
Витікає. Як струмок.
Поміж пальці - до зірок.
Ці слова - це гори криг.
Я замерзла... Ти не зміг
Не схотів. Не дав. Не встиг.
Не зумів. Стоптав. Залишив.
Випив все і раптом стих.
І нема. І не тепліше…

***

Я сплю. Це сон. Це не зі мною.
Це вітер з півночі. Це протяг.
Це туман.
Я перша! Я покину поле бою.
Не буде вічним цей самообман.
Біжу від тебе. (Чи до тебе?)
Збираю в жменю гідність і печаль.
Нас вже нема. І знову плаче небо.
Це наш кінець.
На радість? Чи на жаль...

***

Вогняний вальс. Пожовкле листя.
Танок зів'ялої краси.
Змінилося землі обличчя.
Пропали літа голоси.
Сховалась спека. Довга ніч.
Лелеки зникли зусібіч.
Вона малює неба просинь.
Вона царює. Наша осінь

***

Бувають дні, коли легко,
І є дні, коли - благодать.
Всі тривоги мої далеко
І умовності не важать.
Думки - позитив. Виважені.
Спить душа як на небі хмарки.
Забуваються туги скажені.
Ти не тут. Але ж є літаки?

***

Ти любиш солодке й гаряче
Мені до смаку гірке
Трошки гостре, пекуче неначе
Що й поробиш - таке.
На мені всі печаті печалі
На тобі знаки сонця й юрби,
Я ж все ще шукаю причали
Ти знайшов їх - живи і люби.
Два світи протилежних змістились
В один бік. Це як два полюси.
Як же в жменю вони помістились?
Наші мінуси і плюси?
Бути як ти - собою
Ловити як ти момент
Я зможу лише після бою (з собою)
Коли розіб'юсь ущент.
Зникнуть рамки з законів і правил
Позлітає лушпиння умов
До кінця доведу я цю справу,
Що знайду я - свободу, любов?

***

2016
З'являючись з темних глибин
Втекла моя гордість крізь пальці
Рахунок останніх хвилин
Це сором й свобода у танці
Цей відгук останньої втрати
Я буду їз радістю пити
Мене ти не зможеш кохати
Й ніколи не будеш любити

***

ПУСТЕЛЯ
В хаосі букв і беззвучній мові
Я блукаю спрагла й голодна
Шукаю свій рай, де існують умови
Мене вабить пустеля холодна
Там ти спалах на небі нічному
В цій пустелі нічого й нікого
Я чекаю терпляче і довго
І цю цятку сприймаю як Бога
Несу камінь я наших перверзій
Він важкий і ним можна вбити
Себе і когось. Але скільки поезій
В цій пустелі можна створити!