БЪЛГАРО-УКРАИНСКИ ВЕСТИ - издание за политика, бизнес, история, култура и спорт
Шануймося, браття, бо ми того варті. (Тарас Шевченко) 
BOL.BG
БУВісті ВИХОДЯТЬ з червня 1998 р. БУВести ИЗЛИЗАТ от юни 1998 г.
Начало/Початок

ДIАСПОРА

АМБАСАДА
УКРАЙНА ДНЕС 
БОЛГАРIЯ СЬОГОДНI
БIЗНЕС - БОЛГАРIЯ
БИЗНЕС-УКРАЙНА
КОМЕНТАР
IНТЕРВ'Ю
ДАЙДЖЕСТ
НАШI ЛЮДИ
СПРАВКА-УКРАЙНА
ДОВIДКА-БОЛГАРIЯ
ИСТОРИЯ-УКРАЙНА
IСТОРIЯ-БОЛГАРIЯ
БАЛКАНИ
АРХIВ
E-MAIL

"ТОЛОКА" ЕТ
преводи - украински, руски
София, тел.772986

 

 

 

 

 

 

 




КОМЕНТАР

В БОЛГАРIЇ ПЕНСIЙНА СИСТЕМА БУКСУЄ, ВIДСУТНЯ МОТИВАЦIЯ
Софія, 1 січня 2003 р. - В Болгарії при населенні 7,929 млн. робоча сила складає 3,264 млн. чол., армія безробітних сягає 668 тис., тобто, працює майже 2,6 млн. А пенсіонерів є 2,4 млн. Одне слово, на 1 працюючого припадає 1 пенсіонер. За світовими стандартами, це є кризовим співвідношенням (у Франції на 10 працюючих припадає 4 пенсіонери і там б'ють тривогу).
Однією з причин такого стану є демографічна криза, яка почалася ще в середині 70-х років ХХ ст. Молодих болгар стає все менше і менше, стверджує доцент Румяна Кралева - експерт Конфедерації незалежних профспілок. За даними, які вона оприлюднила, в 1990 р. болгарки віком до 18 р. становили 21%, або 914 тис. Зараз їх на 5% менше. Відповідно, болгар віком до 18 р. було 962 тис., а нині їх на 13% менше. Емігрувало протягом останніх 12 р. понад 700 тис. пераважно молодих людей, фахівців. Але проблема не тільки в тому, що молоді стає менше. Вона не бажає і народжувати дітей. В середньому на одну болгарську сім'ю припадає одна дитина замість необхідних бодай двох дітей.
Щодо тривалості життя, то болгарські чоловіки живуть в середньому 68 р., а жінки - 75 р., повідомили з Iнституту демографії БАН. Зараз пенсійний вік для жінок - 57 р., а для чоловіків - 62 р.
Від часів соціалізму нинішній Державний інститут соціального забезпечення, зокрема, пенсійний фонд, не успадкував кошти, які б давали доходи. Нинішні пенсіонери отримують те, що відраховується від платні чи доходу працюючих. Такою була модель і при соціалізмі. В 1998 р. уряд правого Союзу демократичних сил (СДС) зробив спробу докорінно реформувати пенсійну систему. Однак в нове законодавство загалом перекочували старі принципи - пенсійні внески працюючих держава розподіляє між пенсіонерами. Система передбачає обов'язкове суспільне забезпечення. Зараз відрахування розміром 29% здійснюється мінімум з двох мінімальних зарплат, тобто, з 220 лв., а максимум - з десяти мінімальних зарплат (1100 лв.) в місяць. На початку 2003 р. мінімальна пенсія складала 46,64 лв., а максимальна - 186,56 лв. В цьому році уряд має намір скасувати верхню "стелю" пенсії.
Щомісяця для сплати пенсій держава витрачає 220 млн. лв., що становить понад 2,6 млрд. лв. Водночас відрахування працівників до пенсійного фонду сягають лишень 2 млрд. лв. Дефіцит розміром 600 млн. лв. покривається за рахунок бюджету, себто, за рахунок податків. На думку експертів, з 2,6 млн. працівників обов'язково відрахування до державного фонду здійснює тільки 2-2,2 млн. чол. Решта, як вважається, немає мотивації. Це - по-перше.
По-друге, ті, хто сплачує, прагне сплачувати по мінімуму, скажімо, лишень з двох мінімальних зарплат. Це тому, як зазначають експерти, що обов'язкові внески до державного пенсійного фонду розглядаються як податок. Працівники не упевнені, що ті 63,8 лв. або $40, які держава зараз утримує з 220 лв., будуть мати таку ж вартість з часом, коли вони підуть на пенсію. В умовах стагнації і структурної реформи в економіці люди керуються наступним: мені зараз потрібні ці $40, а не через 10 чи 20 р. Частина працюючих не мотивована забезпечити собі гідне життя в майбутньому. Тому експерти стверджують, що необхідно відмовитися від обов'язкових (насильницьких) методів відрахувань до державного пенсійного фонду і поступово, через певний перехідний період, просуватися до добровільного пенсійного забезпечення.
ДОБРОВІЛЬНЕ ПЕНСІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
Добровільно забезпечуватися на майбутню пенсію болгари можуть в 9 приватних фондах - "Доверіє", "Альянц Болгарія", "ЛУКойл-Гарант Болгарія", "Сигласіє" на інших. Вони були засновані після 1998 р. Ця діяльність останніх регламентується відповідними законами. Окрім того, вона контролюється Державною агенцією соціального нагляду. Свої фінансово-бухгалтерські звіти фонди надсилають в цю установу щоквартально.
Громадяни можуть вносити на свої рахунки в добровільних пенсійних фондах внески будь-яких розмірів, але податківці визнають лишень максимум 40 лв. в місяць і ця сума не опокадковується у річній декларації.
Конкуренція між фондами є гострою, вони дбають про свій імідж і прагнуть залучити якомога більше вкладників. Скажімо, дохідність по вкладах становить 10-12% річних (для порівнянно: дохідність по вкладах в банках - 2-3% в рік). З фонду "Альянц Болгарія" заявили, що торік у них дохідність перевищує 11,8% (активи цього фонду становлять 102 млн. лв., на нього припадає понад 55% "ринку" добровільного пенсійного забезпечення або 260 тис. чол.).
Окрім того, у разі, якщо вкладник має певні сумніви тощо, він має право на підставі спрощеної процедури - подання письмової заяви, забрати свої кошти і вкласти їх в конкурентний фонд або ж витратити. Тобто, приватні пенсійні фонди тут виконують функцію звичайної заощаджувальної фінансової устави. Немаловажно і те, що вкладник має право подати в суд на свій фонд і добитися повернення свого вкладу. А ось державу в особі Національного інституту соціального забезпечення він судити не може.
За даними Державної агенції соціального нагляду, наприкінці 2000 р. добровільно забезпечувалося 379 тис. чол. У 2002 р. їх збільшилося на 25%. Торік активи фондів добровільного пенсійного забезпечення складали 144 млн. лв. ($72 млн.), що на 52 млн. лв. більше, ніж у 2001 р. За законом, вони мають право інвестувати кошти насамперед в болгарські державні цінні папери (ДЦП). За офіційними даними, в ДЦП фонди вклали 47% своїх інвестицій. Однак тут спостерігається тенденція до зменшення. Натомість зростають вкладення в банківські депозити - 36%, і в общинні та заставні облігації - 11% усього інвестиційното портфеля фондів. В нерухоме майно вкладають менше - лишень 4,3%, ще менше - в корпоративні цінні папери - 0,82%.
Приватні фонди добровільного пенсійного забезпечення Болгарії уже мають право інвестувати і за кордон. Торік уряд оприлюднив положення, за яким впроваджується 1-річний випробувальний термін, протягом якого дозволяється до 10% коштів вкладників інвестувати лишень у боргові цінні папери з кредитним рейтингом не нижче "А" за оцінкою "Standart&Poor's" або "А3" за оцінкою "Moody's" або ж у цінні папери за короткостроковим кредитним рейтингом не нижче "А-1" - "Standart&Poor's", або "Р-1" - "Moody's". Положенням передбачалося, що з 1 липня 2003 р. можна буде інвестувати і у відносно ризикові цінні папери, але з рейтингом, не нижчим "А-2". Окрім того, фонди у разі, що рейтинг цінних паперів, у які вони інвестували, перестануть з будь-яких причин "рейтингуватися" або їх рейтинг впаде нижче дозволеного мінімума, зобов'язуються продати їх протягом 7-денного строку.
Фонди добровільного пенсійного забезпечення матимуть право інвестувати і в акції на регульованих ринках цінних паперів.
За деякими даними, в Болгарії тіньова економіка охоплює понад 1 млн. чол. На думку експертів, єдиний спосіб зобов'язати їх сплачувати щомісячні внески - це мотивувати їх, переконати, що внески до приватних пенсійних фондів не є податком, а способом заощадження, накопиченням на майбутнє.
ЕКСПЕРТИ ПРОПОНУЮТЬ
Експерти авторитетного Iнституту ринкової економіки в Софії, приміром, пропонують кардинально реформувати нинішню модель пенсійної системи. На їх думку, щоби мотивувати людей, необхідно впровадити трьохстовбурну модель:
Перший стовбур - так звана мережа захисту. Вона гарантує мінімальний захист відповідно невеличкої групи гломадян, зокрема, інвалідів тощо, які об'єктивно не можуть забезпечувати себе. Фінансування цього "стовбура" має здійснюватися з центрального республіканського бюджету за перерозподільним, тобто, солідарним, принципом.
Другий стовбур - обов'язкове пенсійне заощадження в приватних фондах, де кошти накопичуються на особистих рахунках. Йдеться про класичний тип заощаджувальної схеми, але тільки обов'язкової. Передбачається, що обов'язкові внески мають становити, приміром, мінімум 8% доходу.
Третій стовбур - добровільне додаткове пенсійне заощадження, яке по суті не відрізняється від решта варіантів заощадження.
Впровадження цієї системи передбачає необхідність закриття Національного інституту соціального забезпечення, який має свої філії в усіх містах і штат якого наразі становить понад 13 тис. чиновників.
Експерти також пропонують, що нинішні пенсіонери, а також ті майбутні пенсіонери, які матимуть на своєму рахунку у приватних фондах незначні кошти, можуть фінансуватися за рахунок деяких з наступних каналів:
- кредит, який держава має отримати для фінансування пенсійної системи;
- збільшення надходжень до бюджету внаслідок позитивного впливу нової пенсійної системи на економічну активність;
- скорочення певних бюджетних витрат (субсидій тощо).
Якщо зараз почати радикальну реформу нинішньої пенсійної системи з огляду на вищезазначене, то вона зможе запрацювати не раніше 2010 р. Водночас пошук часткових та тимчасових рішень, на думку експертів, ймовірно виявиться дорогим і неефективним підходом. Фахівці вважають, що наразі жодна політична формація Болгарії не вдасться до радикального реформування пенсійної системи з огляду на короткостроковість мандату управління (4 р.) або заради страху втратити електорат.(БУВісті)
Редакція "БУВістей" вдячна Личезарові Богданову з Iнституту ринкової економіки в Софії за допомогу при підготовці цього матеріалу - Софія-1000, бульвар "Дондуков", №82А, тел.(+359 2) 9433648, www.ime-bg.org