Б О Л Г А Р С Ь К І.. В І С Т І
Шануймося, браття, бо ми того варті. (Тарас Шевченко) 
  
БУВісті ВИХОДЯТЬ з червня 1998 р. БУВести ИЗЛИЗАТ от юни 1998 г.

 



 

 

 

 

 



ЗАМАХ НА ВБИВСТВО ПОЛІТИЧНОГО ДІЯЧА, ПЕРЕДВИБОРНИЙ ТЕАТР ЧИ ХВИЛИНА СЛАВИ?
У своїй новітній історії Болгарія уже має одне політичне вбивство – у жовтні 1996 року
Софія, 21 січня 2013.- Позавчора студент Октай Енімехмедов (25 р.) вчинив замах на Ахмеда Догана (58 років) – лідера партії "Рух за права та свободи", яка об’єднує частину болгарських турків.
Це сталося у присутності журналістів, під об’єктивами теле- та фотокамер у одному із залів Національного палацу культури, де проходила чергова річна конференція цієї формації.
Лідер перед кількома сотнями своїх соратників читав доповідь, коли Октай подолав відстань у 25-30 м, піднявся на сцену, вийняв пістолет і наблизив його до голови Догана. Двічі натиснув курок, але зброя не вистрілила. В першу мить доповідач дуже злякався (це видно з телекартинки в Youtube), але в наступну – оговтався і дав гідну відсіч нападникові. Тут втрутилися охоронники, а потім і деякі делегати, члени президії. Догана негайно вивели із зали, а Октая 5-6 хв. били ногами, як Шуру Балаганова, допоки дехто з делегатів не отямився і став оберігати студента від лінчування. Проте потім і його забрала швидка допомога. I все це відбувалося під скандуванням зали "ДПС, ДПС, ДПС!" ("Движение за права и свободи" – болгарською мовою), і все це транслювалося on-line одним із маргінальних софійських телеканалів.
Так країна дізналася, що у Софії проходить конференція однієї із опозиційних партій, представлених у парламенті. Так країна дізналася, що Ахмед Доган, який 23 роки керує Рухом за права та свободи і тримає у покорі свій електорат, має намір подати у відставку. Так країна була заінтригована послухати доповідь турецького лідера, бо після двохгодинної перерви – коли замах на Догана став новиною №1, і сам лідер знову з’явився у президії, його слово уже дочитувала інша людина. При цьому цю, другу частину промови, уже транслювало найпопулярніше болгарське телебачення бТВ і до того ж безкоштовно. I саме в цій частині доповіді автор – філософ за фахом, по-філософськи знущається над прем’єром Бойко Борисовим, правлячою партією ГЄРБ ("Громадяни за європейський розвиток Болгарії"), вказує прем’єрові Туреччини Реджепу Ердогану, що йому не варто товаришувати з його болгарським колегою. До речі, на відміну від інших турецьких лідерів, Ердоган чомусь "не любить" Догана.
На цій конференції Ахмед Доган справді подав у відставку. Але став почесним лідером. Як Путін. Роль Мєдведєва, тобто, офіційного голови партії, він запропонував своєму заступникові. Зала одностайно проголосувала "за". Проте всім зрозуміло, що Доган не відійде від керма Руху. Бо, як він сказав у своєму слові: "Рух – це друге моє "я".
А Рух за права та свободи, заснований у 1990 р. (після падіння режиму Тодора Живкова, який влітку 1989 р. змінив болгарським туркам прізвища – себто, оболгарив їх, і внаслідок кілька сотень тисяч покинути Болгарію) екс-дисидентом Ахмедом Доганом, зараз уже далеко не те, чим він був два десятиліття тому. Як заявив позавчора тутешній журналіст Тома Біков, Рух сьогодні – це бізнес-корпорація (як компартія України), яку розривають різні інтереси та апетити, і перетинаються вони на Доганові.
Рух за права та свободи – це вже не те, чим від був на старті демократії. Тоді він боронив інтереси знедолених турків, руйнував тоталітарну систему, разом із правим Союзом демократичних сил закладав фундамент демократичних процесів. Але уже наприкінці 90-х років Ахмед Доган відійшов від правої ідеології і переметнувся до центру – а там з’явилася така формація, як Рух "Сімеон ll". Цар Сімеон ll повернувся із вигнання. У 2001 р. некоронований монарх переміг на парламентських виборах і заручився підтримкою турецького Руху. Тобто, Ахмед Доган перебував при владі. При владі він залишився і після виборів 2005 р. Період 2005-2009 рр. в політичній історії Болгарії називається періодом "потрійної коаліції". Бо до уряду соціаліста Сергея Станішева увійшли, окрім соціалістів, міністри Сімеона ll і Руху за права та свободи. Нинішній прем’єр Бойко Борисав стверджує, що ця трійка, коли опинилася біля державного корита, дуже крала. Щоправда, наразі нічого довести не вдається навіть попри те, що перед тим, як втратити владу у 2009 р., Ахмед Доган на зустрічі зі своїми виборцями самовпевнено заявляв: "Ви думаєте, хто розподіляє фінанси у державі? Це - я!"
З 2009 р. Рух за права та свободи разом із соціалістами перебуває в опозиції. А життя в опозиції – не солодке. Нині правляча партія ГЄРБ робить все можливе, щоби розділили бетонований та заляканий електорат Догана (а це – райони компактного проживання турків). Певною мірою це їй вдається. З’явилася інша турецька партія, яку очолив колишня права рука Догана – Касім Дал. Останній розчарувався у своєму вождеві, коли довідався, що лідер був "сексотом" і має досьє.
На відміну від України, тут все ж таки вдалося розкрити архіви колишніх спецслужб – під натиском НАТО (2004 р.) та ЄС (2007 р.). Зараз уже відомо, хто із тутешніх політиків, журналістів, бізнесменів, священиків, вчених працював штатно чи позаштатно на місцеве КГБ. Отож, пан Доган перш, ніж стати дисидентом, просто доносив – як "Ангелов", "Сергей", "Сава", ще у армії 19-річним, на своїх товаришів. Доносив потім в університеті, далі – в одному з інститутів Болгарської академії наук, де чекісти влаштували його на роботу. Це вже потім, коли молодий вчений-філософ прорахував, що розвинутий соціалізм успішно йде до свого славного кінця, довелося піти в дисиденти, і його рідна компартія навіть засудила його до тюремного ув’язнення за антидержавну діяльність. I він таки ефективно сидів у тюрмі. На волю вийшов – як борець за права та свободу. Як демократ.
Одне слово, після розколу в турецькому Русі два роки тому електорат Догана звузився. В багатьох місцях місцева влада також розчарувалася в ньому. Бо тутешні турки живуть злиденно, водночас партійні боси животіють. Але залишився ще страх і якась віра в "наших" (чи це вам не нагадує електорат партії регіонів?).
Зараз Рух Догана має у парламенті 14,5% (36 депутатів із 240). Але ймовірності, що й на виборах у липні 2013 р. можна добитися такого ж успіху, наразі немає. Та й криза, де взяти грошей на передвиборну кампанію? За даними соціологів, якби вибори були сьогодні, то партія Догана ледь дотягує до 5% (прохідний бар’єр – 4%), що втричі менше порівняно з 2009 р.
Тому, як вважають деякі тутешні експерти та політики, учорашній замах на турецького вождя використовуватиметься для мобілізації турецького електорату. Згадайте радянську історію - замах на Ульянова-Леніна у 1918 р. чи вбивство Кірова у 1934 р.
Ця версія – себто, політичний театр, жваво підтримується і в болгарському Iнтернеті. У Мережі також вимагають притягнути до суду учасників спроби лінчу нападника.
Проте слідство, зрозуміло, розглядає всі версії, а не лишень театральну. Наразі відпала версія про організований замах, хоча й дискутується те, що, можливо, деякі кола, особливо бізнесові, не захотіли, щоби Ахмед Доган відійшов у тінь.
Залишається спроба замаху на вбивство збоку одинака. Останні дані вказують саме на сольну акцію.
Октай Енімехмедов - хлопець-турок, студент-п’ятикурсник Софійського інституту будівництва та архітектури, прихильник Руху за права та свободи, як заявляють в МВС, зажадав у таких спосіб звернути увагу керівництва руху на те, що воно відривається від простих людей, що воно не таке вже й недосяжне. Своїм актом Октай прагнув начебто змінити стиль роботи партії, повернути її лицем до проблем етносу. У МВС також категорично відхиляють спробу вбивства, бо пістолет був газовий, з трьома патронами – від пострілу з одного можна розплакатися, а два інших є сигнальними, каже експерт. Тобто, вбити ним не можна. Тому наразі йдеться про хуліганство – до 5 років тюрми.
Однак у самому турецькому Русі вважають акцію одинака не чим іншим, як атентатом – замахом на політичне вбивство, і закликають організувати міжнародне розслідування, щоби влада не перекручувала факти. У Русі також кажуть, що йдеться про замах на етнічний мир, гарантом якого є Рух. I звинувачують ГЄРБ у розпалюванні етнічної ворожнечі. Соціалісти також акцентують на політиці ненависті, яку нібито проводить прем’єр Бойко Борисов. Останній, який засудив те, що сталося в суботу, закликав політиків обережніше оперувати цими словами.
У новітній історії Болгарії уже є одне політичне вбивство. У жовтні 1996 р. у Софії вбили відомого політичного діяча, екс-прем’єра соціаліста Андрея Луканова. Діяння повісили на українців, але справа розсипалася і зараз Болгарія буде виплачувати їм тисячі євро за рішенням Європейського суду з прав людини.
Позавчора тут могло статися друге політичне вбивство. Могло, якби саме таким воно задумувалося. Але, очевидно, планувалося щось інше. Ахмед Доган обійшовся лишень переляком та серцевим нападом з тиском понад 200, а нападник отримав свою хвилину слави і можливість довести свої думки до громадськості.
Василь Жуківський