БОЛГАРСЬКІ ВІСТІ
Шануймося, браття, бо ми того варті. (Тарас Шевченко) 
BOL.BG
"ТОЛОКА" ЕТ
преводи - украински, руски
София, тел.772986
БУВісті ВИХОДЯТЬ з червня 1998 р. БУВести ИЗЛИЗАТ от юни 1998 г.

 

 

 

 

 

 

 

 



Досвід
ЯК В БОЛГАРІЇ ЗАХИЩАЮТЬ ВІД ДОМАШНЬОГО НАСИЛЛЯ?
Україна крокує до Європи. І на цьому шляху Києву треба узгоджувати своє законодавство з європейським. Можливо, в цьому йому допоможе болгарський досвід
Софія, 11 грудня 2005.- "Домашнє насилля щодо особи - це не лишень фізичне насилля", - каже психолог Анна Жуківська з Центра "Надя" в Софії. Тут йдеться й про психологічне, сексуальне та економічне насилля. Як правило, жертвами насилля в сім'ї стають жінки, діти й люди похилого віку. За десять років свого існування Центр "Надя" надав понад 13230 телефонних консультацій, прийняв 4716 осіб, з яких одних направив до психотерапевта, а інших – до юриста.
Керівник Центру "Надя" д-р Росанка Венелінова ще вісім років тому була одним з ініціаторів розробки проекту закону "Про захист від домашнього насилля". Однак, Народні Збори ухвалили його лишень у березні 2005 р. Звичайно, й під натиском зобов’язань, які Болгарія взяла на себе перед Європейським Союзом. Між іншим, за даними соціологічної служби болгарського парламенту, 82% реціпієнтів заявляє, що країні такий закон потрібен. Хоча, як стверджують фахівці лишень 5,5% учасників дослідження визнали себе жертвою такого насилля. Серед них 28% - діти, 38% - люди похилого віку, а 43% - жінки. Проте за даними поліції, у 80% випадків домашнього насилля жертвою стають жінки. В софійській асоціації „Анімус” нам сказали, що в середньому в рік до них за допомогою звертається 1200-1400 осіб. "Пік припав на 2003 рік, – каже психолог Катя Кристанова з цієї асоціації.- Ми допомогли 1663 людям".
Домашнє насилля є порушенням прав людини із серйозними наслідками для жертви та суспільства в цілому. Практика Болгарії свідчить, що основною причиною домашнього насилля є безгрішшя, безробіття, стрес, криза цінностей. Як правило, жертва є членом сім’ї з низьким рівнем освіти й малими доходами. Хоча домашнє насилля трапляється й у сім’ях з високим соціальним статусом. Відповідно, травми – психологічні, фізичні, сексуальні, можуть призвести до асоціальної поведінки, особистісного та сексуального розладу, пристрасті до наркотиків, до насилля, злочину, спроб самогубства тощо.
Автори закону „Про захист від домашнього насилля” свої дії мотивували тим, що є Конституція, а також міжнародні акти про права людини, які, відповідно до Основного Закону, є частиною внутрішнього права держави. Необхідність захисту прав людини регламентується також Хартією прав людини, Конвенцією ООН про усунення всіх форм дискримінації щодо жінок, Конвенцією ООН проти тортур та іншого жорстокого, нелюдського або принизливого поводження або покарання, Європейською конвенцією про права людини й основні свободи тощо.
Відповідно до міжнародних актів і міжнародного права, держава зобов’язується гарантувати користування й захист прав людини як у публічній сфері, так і в приватному житті. В Європейському Союзу усунення домашнього насилля є однією з основних стратегій політики рівноправ’я статей.
Досі чинне законодавство Болгарії – цивільне та карне, не надавало можливості швидкого та ефективного захисту жертв насилля. У Кодексі про сім’ю і у цивільному праві немає конкретних норм щодо домашнього насилля. Чинне карне право також дотримується принципу невтручання держави у таких випадках. Тутешня практика свідчить, що до 2004 р. судових справ, в яких розглядалося б домашнє насилля, майже не було.
В законі „Про захист дитини”, який парламент ухвалив кілька років тому, також не передбачаються особливі судові заходи, які б захищали дитину від насилля з боку батьків або одного із батьків.
Тому тутешні захисники прав людини, зокрема, жінок, вельми раді, що депутати все-таки знайшли час й ухвалили закон „Про захист від домашнього насилля”. Його основними засадами є:
- швидкий і навіть терміновий захист жертви;
- негайне відокремлення насильника від жертви;
- особливий захист жертви;
- доступність до судочинства;
- великий спектр заходів захисту;
- сполучення судового захисту та адміністративних заходів соціального захисту й реабілітації;
- співпраця державних органів та неурядової сфери тощо.
Важливим моментом цього закону є стаття про насилля у сім’ї, у якій чоловік та жінка не перебувають у шлюбі, але живуть разом – це так званий в Україні громадянський шлюб. Протягом останнього десятиріччя такі „шлюби” у Болгарії стали дуже поширеними, ця мода не обійшла навіть нинішнього 40-річного прем'єра Сергея Станішева. У Кодексі про сім’ю, скажімо, подібні стосунки не регулюються ніяк.
Закон „Про захист від домашнього насилля” визначає, що є домашнє насилля. Це – акт фізичного, психічного або сексуального насилля, а також навіть спроба вчинити таке насилля. Окрім того, це – примусове обмеження особистої свободи й життя особи, з якою насильник перебуває або перебував у сімейних або родинних стосунках або мешкає разом в одному житлі.
Закон передбачає притягнення насильника до відповідальності. Насамперед, цей акт зобов’язує його утримуватися від насилля. У противному разі жертва насилля або близькі мають право звернутися до суду. Останній, зокрема, може постановити, щоби насильник покинув сімейне помешкання терміном від 1 місяця до 1 року. Окрім того, суд може присудити сплатити штраф розміром від 200 до 1000 левів (від 100 до 500 євро). Передбачається також заборона наближуватися до помешкання, місця роботи або місць соціальних контактів та відпочинку, де живе, працює або буває жертва, протягом певного терміну. Цей термін може становити навіть кількох років. За даними Центру "Надя", протягом січня-серпня 2005 р. суд уже видав понад 100 таких постанов.
Закон передбачає також тимчасове проживання дитини – жертви насилля, з одним із батьків – жертвою насилля, якщо це не суперечить інтересам дитини.
Судочинство про видання постанови щодо застосування заходів захисту може порушувати не лишень жертва насилля, але й на вимогу директора дирекції соціального сприяння при соціальних адміністраціях. Судочинство може порушити й брат, сестра або інша особа, яка не перебуває в родинних стосунках із жертвою по прямій лінії. Заяву або позов необхідно внести не пізніше одного місяця з дня констатації акту домашнього насилля. Для цього утворюється спеціальний реєстр. Постанову суду про застосування заходів захисту жертви можна оскаржити, але акт оскарження не скасовує дію постанови.
У випадках, якщо є дані про безпосередню загрозу життю або здоров’ю жертві домашнього насилля, заяву можна подати до поліції, яка мусить вжити негайних заходів – йдеться про затримання насильника протягом 24 годин.
Народні Збори ухвалили також норму про те, що протягом шести місяців після ухвалення закону міністерство праці та соціального захисту має розробити відповідну програму превенції проти домашнього насилля. Водночас насильник зобов’язується відвідувати спеціальні програми з метою приборкання агресії.
Окремою статтею закону передбачається співпраця держави й неурядових організацій, таких, як Центр "Надя" та асоціація „Анімус”. Щоправда, наразі уряд фінансово майже не допомагає їм. Вони самотужки шукають спонсорів як в Болгарії, так і за кордоном. Останній захід, який ці організації влаштували, була Декада проти домашнього насилля. "Ніхто не застрахований!" – під таким гаслом організатори за потужним сприянням національних мас-медіа два тижні інформували і, якщо хочете, виховували населення. Ця акція почалася в Міжнародний день протидії насиллю над жінками (25 листопада) й закінчилася в Міжнародний день прав людини (10 грудня).
Василь Жуківський

Довідка "БУВістей": Центр "Надя" – м.Софія-1000, вул."Георгі Бенковскі", №12А, ап.17; тел. (+359 2) 9819300, факс 9894174; E-mail: nadja@cablebg.net





 

 







 



БОЛГАРКИ - ЖЕРТВИ ТРАФIКУ ЛЮДЕЙ. СКIЛЬКИ ЇХ?
Посадовці, політики, громадські організації й журналісти дискутували на тему "сучасного рабства жінок"
>>>