Б О Л Г А Р С Ь К І.. В І С Т І
Шануймося, браття, бо ми того варті. (Тарас Шевченко) 
BOL.BG
ЦЪРКОВНА УТВАР
БУВісті ВИХОДЯТЬ з червня 1998 р. БУВести ИЗЛИЗАТ от юни 1998 г.

 

 

 

ПОДВІЙНЕ ГРОМАДЯНСТВО В БОЛГАРІЇ. ЩО ЦЕ ТАКЕ?
Останнім часом з’являються публікації, в яких автори закликають скасувати інститут подвійного громадянство
Софія, 21 жовтня 2004.- Насамперед констатація: у Конституції Болгарії інститут подвійного громадянства не закладено. Окремих угод про подвійне громадянство з іншими державами Болгарія наразі також не має. Однак загалом болгарське законодавство дозволяє цей статус. Ця норма, зокрема, передбачається Законом про болгарське громадянство (останні зміни та доповнення – 2002 р.). У ст.3 йдеться: “Болгарський громадянин, якщо він є громадянином й іншої держави, вважається болгарським громадянином у разі застосування щодо нього болгарського законодавства, окрім випадків, якщо законом передбачається інше”.
Цією нормою ще на початку 90-х років скористалися передусім болгарські турки, яких влітку 1989 р. тоталітарний режим змусив емігрувати до Туреччини, а також болгарські емігранти, включно політичні, які в добу демократизації повернулися на Батьківщину. Подвійне громадянство мають і деякі колишні громадяни СРСР, які мали постійне місце проживання в Болгарії і після 1991 р. стали громадянами двох держав - Росії та Болгарії. За деякими даними, останніми роками громадянами Болгарії стають болгари македонського походження, які водночас не відмовляються від громадянства Македонії.
Що стосується українських громадян болгарського походження, які, приміром, навчаються у вузах Болгарії, то де-юре вони не можуть мати подвійне громадянство, оскільки для набуття болгарського їм необхідно представити тутешнім властям президентський указ про вихід з українського громадянства.
Статус подвійного громадянства тут вигідний, насамперед, особі, яка його має. В Болгарії вона може претендувати на роботу в державній установі та купувати землю (іноземним громадянам з постійним місце проживанням це заборонено), брати участь у виборах усіх рівнів, здобувати освіту (якщо, скажімо, іноземець сплачує за навчання в Технічному університеті в Софії 3 тис. євро на рік, то студент з подвійним громадянством – як болгарин, тобто, на 50% менше). Якщо особі з подвійним громадянством виповнилося 30 р., то він звільнюється від служби в болгарській армії. Особи з подвійним громадянством мають право на таке саме медичне обслуговуванні, як особи тільки з болгарським громадянство. Тобто, ніяких уражень в правах особи з подвійних громадянством в Болгарії не мають. Щоправда, вони не можуть обіймати вищі державні посади. Так, нинішньому прем’єрові Сімеону Сакс-Кобургготський, який з 1946 г. перебував у еміграції, довелося у 2001 р. доводити, що він має лише болгарське громадянство.
Одне слово, досі болгарська держава ліберально ставилася до інституту подвійного громадянства і він начебто не шкодив її національним інтересам. Швидше навпаки, поліпшував демографічну картину в країні. Однак останнім часом з’являються публікації, в яких автори закликають скасувати інститут подвійного громадянство. Наразі це питання ставиться на рівні громадянського суспільства і йдеться, насамперед, про турецьку общину, при цьому зазначаються політичні та економічні чинники.
Політичні. За деякими даними, в сусідній Туреччині проживає 1,5-2 млн. болгарських переселенців. У 1989 р. на вимогу тогочасного президента Туреччини Тургута Озала частина отримала турецьке громадянство, щоби у 1991 р. могла брати участь у виборах до меджлісу. Стверджується, що у 1997 р. турків з подвійним громадянство – болгарським і турецьким, було 270 тис. Зараз їх має бути, начебто, двічі більше.
Тенденція до набуття болгарського громадянства підсилюється, зокрема, тим, що зараз на болгар не поширюються Шенгенські обмеження. Джерела з м.Кирджалі – місце компактного проживання турецького населення, стверджують, що в тамтешні ограни МВС масово надходять заяви про набуття болгарського громадянства. А це населення є електоратом Руху за права та свободи, який є коаліційним партнером правлячого Руху “Сімеон II”. Тутешні націоналісти (приміром, екс-прем’єр Iван Костов та його партія “Демократи за сильну Болгарію”) лідера турецького руху Ахмеда Догана вважають “злом для Болгарії”, а його формацію – етнічною (за Конституцією утворення етнічних політичних партій заборонено). За достеменними даними, торік на виборах до місцевих органів влади рух Ахмеда Догана за фінансовим сприянням турецького бізнесу та влади організував тимчасове масове повернення турків з подвійним громадянством до Болгарії. Це зробило можливим перемогу Руху за права та свободи в Кирджалі. Передбачається, що те саме повториться в середині 2005 р. на парламентських виборах в Болгарії.
Противники подвійного громадянства занепокоєні тим, що болгарські турки, які живуть за межами Болгарії, не переймаються проблемами економічного та суспільно-політичного ґатунку Болгарії тощо, але на виборах їх голос є вирішальним. Стверджується, що вони не є повноцінними громадянами Болгарії, бо не сприяють створенню національного продукту країни. Водночас цей чинник, як заявляють деякі експерти, дозволяє лідерам турецького руху залякувати суспільство етнічною картою (свіжий приклад, сусідня екс-Югославія, Косово) і домагатися певних політичних, культурних, освітніх та інших дивідендів. Безумовно, і для офіційної Анкари наявність подвійного громадянства є інструментом великої політики.
Економічні. Як уже йшлося, за законом особи з подвійним громадянством мають права, рівні з правами осіб з єдиним, болгарським громадянством. Аналітики заявляють, що фінансові проблеми, з якими спіткнувся Національний інститут медичного страхування, викликані тим, що майже 2 млн. громадян не сплачує внески за медичне обслуговування, включно й болгарські громадяни, які живуть у Туреччині, хоча останні користуються цими послугами саме в Болгарії (тут значно дешевше, ніж Стамбулі чи Бурсі).
Iнша проблема – кошти передприєднавчих фондів Європейського союзу, асоційованим членом якого є Болгарія. Зокрема, йдеться про фонд допомоги сільського господарства САПАРД. Деякі експерти заявляють, що на підставі фіктивних проектів збагачуються особи з подвійним болгаро-турецьким громадянством, оскільки кошти з цього фонду (на відміну від інших – ФАР чи IСПА) розподіляються в Болгарії – тутешнім міністерством землеробства (міністр Мехмед Дікме – етнічний турок) та обласними службами землеробства. Зазначається, що ЄС спроможний проконтролювати лишень 5% профінансованих проектів.
Публікації на вищезазначену тематику викликають у суспільстві негативне ставлення до інституту подвійного громадянства, що може призвести до певного напруження у суспільно-політичному житті. На наш погляд, карта подвійного громадянства (з акцентом на турецькому аспекті) та етнічна карта активно будуть розігруватися на початку наступного року, тобто, напередодні парламентських виборів, як прихильниками, так і противниками цього інституту.
Василь Жуківський

Довідка: Населення Болгарії – 7,8 млн. За переписом 2001 р., турки складають 758 тис., або майже 10% населення.