Б О Л Г А Р С Ь К І.. В І С Т І
Шануймося, браття, бо ми того варті. (Тарас Шевченко) 
BOL.BG
"ТОЛОКА" ЕТ
преводи - украински, руски
София, тел.772986
БУВісті ВИХОДЯТЬ з червня 1998 р. БУВести ИЗЛИЗАТ от юни 1998 г.
Начало/Початок

ДIАСПОРА
АМБАСАДА
УКРАЙНА ДНЕС 
БОЛГАРIЯ НИНI
БIЗНЕС-BG
БИЗНЕС-UKR
КОМЕНТАР-UKR
КОМЕНТАР-BG
ИНТЕРВЮ-UKR
IНТЕРВ'Ю-BG
ДАЙДЖЕСТ
НАШI ЛЮДИ
СПРАВКА-UKR
ДОВIДКА-BG
ИСТОРИЯ-UKR
IСТОРIЯ-BG
БАЛКАНИ
АРХIВ
КОНТАКТИ
E-MAIL

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 


 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 


Коментар - Болгарія

НАФТОПРОВОДИ ЧЕРЕЗ БОЛГАРIЮ - ЗIТКНЕННЯ IНТЕРЕСIВ ТА ПРАГМАТИЗМ
Софія, 01 квітня 2002.- Є два проекти будівництво нафтопроводу територією Болгарії потужністю 35 млн. т в рік - Бургас-Александруполіс та Бургас-Вльова. Початок вони беруть на протилежному березі Чорного моря в одному і тому самому місті - в Новоросійську. Але у першому випадку "труба" виходить на Егейське море через Болгарію та Грецію, а у другому - на побережжя Адріатичного моря через Болгарію, Македонію та Албанію.
Свого часу аналітики стверджували, що реалізація цих проектів залежить від геополітичних інтересів, насамперед, США та Росії. I наразі вага терезів начебто нахиляються в бік першого варіанту. Скажімо, у лютому 2002 р. американські компанії "Ексон Мобіл" та "Шеврон Тексако" раптом спростували інформацію про те, що вони начебто мають намір брати участь у будівництві нафтопроводу Бургас-Вльора. Цей проект розробляє інша американська компанія - АМБО. Власне, за деякими даними, АМБО проектує і "трубу" Бургас-Александруполіс, і цей проект має у Москві своїх прихильників. Наприкінці січня 2002 р. в Афінах російський президент Владімір Путін підтримав саме цей варіант - Бургас-Александруполіс.
Афіни заручилися підтримкою також США. У Вашингтоні міністра закордонних справ Греції Апостолоса Цохадзопулоса запевнили, що болгаро-грецька "труба" їх влаштовує. Хоча ще минулого року США були більш схильні підтримати маршрут Бургас-Вльора.
Очевидно, наразі внутрішньополітична ситуація в Македонії і певною мірою в Албанії не сприяє реалізації довгострокових проектів, зокрема, транспортування нафти, ринком збуту якої є Західна Європа та США. А й нещодавно офіційна Тирана відмовилася приєднатися до будівництва трансєвропейського транспортного коридору №8 - Дурас-Тирана-Скоп'є-Бургас та Варна. Відповідно, Македонія також утрималася від підписання політичного меморандуму щодо цього маршруту, за яким країни-учасники проекту дають згоду на його реалізацію і державну підтримку.
Деякі аналітики стверджують, що, підтримуючи нафтопровід через Болгарію та Грецію, США наразі відсувають на задній план реалізацію проекту Баку-Джейхан вартістю понад $2,5 млрд. Заради цього, як писав ще в 2000 р. журнал "Глобал інтеліджнс андейт", можуть постраждати добрі американсько-турецькі стосунки. Але, з іншого боку, вплив США на Балканах загалом зросте і то на значно нижчу ціну. Очевидно, Вашингтон прагматично усвідомлює, особливо після подій 11 вересня, що реалізація проекту нафтопроводу, який має проходити через малолюдні й позбавлені інфраструктури райони Південно-Східної Туреччини, де мешкають переважно курди, відповідно, є небезпека з боку курдських терористів, наразі не є доцільною. До речі, у січні 2000 р. керівництво американського банку "Ексімбанк" та Європейського банку реконструкції та розвитку активно підтримувало "трубу " Бургас-Вльова-Дурас. Вони навіть були готові інвестувати в проектно-пошукові роботи $890 тис., і цей нафтопровід вартував би $826 млн. - втричі дешевше, ніж через Туреччину.
Проте, як уже йшлося, врешті-решт рентабельнішим начебто виявився болгаро-грецький маршрут. "Труба" Бургас-Александруполіс довжиною 282 км (з них 167 км - територією Болгарії) буде коштувати ще дешевше, ніж навіть нафтопровід Баку-Вльора, - всього $600 млн. Вона окупиться через 12 років після впровадження в експлуатацію. Болгарія, скажімо, отримуватиме за транзит кожної тони нафти по $1, що в рік становить $35 млн.
Окрім того, як вважається, Вашингтон після терактів 11 вересня і сприяння Росії при проведенні антитерористичної операції в Афганістані, дещо пом'якшив свою позицію щодо Москви в балканському регіоні.
Болгарія, Росія та Греція уже працюють над заснуванням спільного консорціуму під назвою "Трансбалкан пайплайн", який має збудувати і потім експлуатувати нафтопровід Бургас-Александруполіс. Передбачається, що участь цих країн в ньому буде однаковою - по 33% (раніше планувалося, що частка Болгарії буде найменшою - 15-20%). Про ці умови нещодавно домовилися офіційні представники Болгарії, Росії та Греції на зустрічі в Москві. Вони, між іншим, скасували меморандум, який у лютому 2002 р. було парафовано на рівні заступників міністрів. Після повернення з Москви болгарський віце-прем'єр Константин Паскалев заявив, що "все, про що домовлялися раніше, скасовується". Як з'ясувалося, уже працюють експерти, які готують відповідні проекти - міждержавної угоди, яку має затвердити парламент, і установчих документів майбутнього консорціуму. Аналітики вважають, що для реалізації проекту кожна з країн-учасниць матиме право залучити структури - державні чи приватні. Передбачається, що укладання угоди має відбутися у квітні 2002 р., а відтак країни учасники зможуть запропонувати свої акції інвесторам, які, в свою чергу, призначать виконавця проекту. Як подейкують, в майбутній консорціум мають увійти компанії, які добувають нафту, і компанії, які торгують нею на міжнародному ринку. На думку Константина Паскалева, держава мусить зберегти за собою якусь частку акцій, щоби регулювати процес, а решта - продати. Це - по-перше. По-друге, болгарська сторона наполягає, щоби будівництво на території Болгарії (167 км) здійснювалося переважно болгарськими компаніями й матеріалами болгарського виробництва. Досі цими компаніями були: "ЛУКойл-Болгарія", "Мінстрой холдінг", "Главболгарстрой", "Газстроймонтаж" і "Техноекспортстрой". Однак, за деякими даними, фірма "Мінстрой холдінг" - дочірнє підприємство скандального болгарського економічного угрупування "MG" (раніше - "Мультігруп"), завдяки лобіюванню в урядових структурах начебто зуміла усунути "ЛУКойл-Болгарія" в боротьбі за мажоритарну долю (60%) болгарської частки в "Трансбалкан пайплайн". За деякими публікаціями, "людиною" компанії "MG" в уряді є Хасан Хасан - заступник міністра територіального розвитку і будівництва, етнічний турок (дружба між президентом "MG" Iлією Павловим та Ахмедом Доганом - лідером турецького Руху за права та свободи, датує ще 1992-1993 рр., коли прем'єром був Любен Беров).
Реакція іншого болгарського претендента на участь в проекті не забарилася. "Ми, як найбільший платник подактів в Болгарії, здивовані спробами фірми "Мінстрой холдінг" заснувати напівтаємно замість інвестиційного будівельний консорціум для реалізації проекту нафтопроводу Бургас-Александруполіс",- йдеться у заяві прес-служби "ЛУКойл-Болгарія". Стверджується також, що компанія "ЛУКойл-Болгарія" уже вклала $1 млн. у розвідку траси майбутньої "труби", будівництво якої має тривати з 2003 по 2005 рр.
Скандал, що виник між фірмами - ймовірними учасниками проекту "Бургас-Александруполіс" з болгарської сторони, також змусив офіційну Софію виступити із заявою. Віце-прем'єр Константин Паскалев сказав на пресконференції, що наразі держава відмовляється від послуг будь-яких компаній щодо будівництва нафтопроводу. На його думку, коли проект буде підготовлено і уряд отримає дозвіл на будівництво, то держава "викине" свої акції, можливо, на фондовий ринок. Таким чином, стверджує урядовець, залучення до проекту буде, по-перше, прозорим, по-друге - до змагання зможуть приєднатися і міжнародні нафтові компанії. Бо без останніх, на переконання Константина Паскалева, не буде й нафтопроводу.(УБВісті)

ДОВІДКА "УБВістей":

"ЛУКойл-Болгарія" є власником 58% акцій нині єдиного в Болгарії нафтопереробного заводу "Нефтохім" в Бургасі. В 2001 р. За наявністю довгострокових матеріальних активів компанія посідає третє місце - відповідно 314,458 млн. лв., а за надходженнями та за обсягом сплачених податків - перше, відповідно 2,955 млрд. лв. та 518,7 млн. лв. Торік прибуток заводу становив $15 млн. Передбачається, що до кінця 2002 р. "ЛУКойл-Болгарія" вкладе в будівництво АЗС на території Болгарії понад 20 млн. лв. (майже $10 млн.). Підприємство очікує і кредит Світового банку розміром 30 млн. євро.
В 2001 р. російська компанія "ЛУКойл" на базі нафтопереробного комбінату в Болгарії ("Нефтохім" у м.Бургас), Румунії ("Петротел" у м.Плоєшти) та Україні (Одеського НПЗ) утворила єдиний комплекс з переробки нафти. За деякими даними, вакуумний газьол - напівготовий продукт для виробництва бензину та дизельного палива, з Одеси надходить до Бургасу та Плоєшти, звідкіля уже готове палива поступає на внутрішній і міжнародний ринки, зокрема, в США. Об'єднання трьох заводів у єдиний комплекс має зекономити компанії "ЛУКойл" $200 млн. Протягом 2001-2005 рр. вона готова інвестувати $420 млн.
Окрім згаданих трьох НПЗ в систему компанії "ЛУКойл" входять також три заводи в Росії.
В 2000 р. "ЛУКойл" видобув 80 млн. т нафти, з яких на експорт відправив 28,4 млн. т.