Б О Л Г А Р С Ь К І.. В І С Т І
Шануймося, браття, бо ми того варті. (Тарас Шевченко) 
BOL.BG
"ТОЛОКА" ЕТ
преводи - украински, руски
София, тел.772986
БУВісті ВИХОДЯТЬ з червня 1998 р. БУВести ИЗЛИЗАТ от юни 1998 г.
Начало/Початок

ДIАСПОРА
АМБАСАДА
УКРАЙНА ДНЕС 
БОЛГАРIЯ НИНI
БIЗНЕС-BG
БИЗНЕС-UKR
КОМЕНТАР-UKR
КОМЕНТАР-BG
ИНТЕРВЮ-UKR
IНТЕРВ'Ю-BG
ДАЙДЖЕСТ
НАШI ЛЮДИ
СПРАВКА-UKR
ДОВIДКА-BG
ИСТОРИЯ-UKR
IСТОРIЯ-BG
БАЛКАНИ
АРХIВ
КОНТАКТИ
E-MAIL

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 


 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 


Коментар - Болгарія

БОЛГАРСЬКА ЕЛЕКТРОЕНЕРГЕТИКА
Софія, 19 березня 2002.- Болгарія має одну атомну електростанцію "Козлодуй", чотири теплових електростанції - "Варна", "Русе", "Бобов дол", "Маріца Iзток", гідростанцію "Чаіра" та з десяток інших невеличких водяних електростанцій. Сумарно енергопотужністі Болгарії нині сягають понад 8000 мегават, з них на АЕС припадає 3760 мегават, тобто, майже 50%. В 2001 р. виробництво електроенергії склало 43,886 млрд. кВт/г, що на 8% більше порівняно з 2000 р., а споживання - 36,901 млрд. кВт/г (на 2,2% більше).
АЕС
Наприкінці січня 2001 р. під час візиту до Софії грецького прем'єра Костаса Сімітіса глава болгарського уряду Сімеон Сакс-Кобургготський заявив, що до сінця 2006 р. Болгарія виведе з експлуатації 3-й та 4-й енергоблок АЕС "Козлодуй". Ця заяви викликала гостру реакцію як з боку фахівців, так і громадськості. На захист станції піднялися інтелектуали, в країні навіть почали створюватися громадянські комітети на підтримку колективу АЕС і атомної енергетики.
Тут доречно сказати, що відповідно до меморандуму, який Болгарія (уряд Iвана Костова – 1997-2001 рр.) уклала з Європейською Комісією в листопаді 1999 р., Софія зобов'язується закрити перші чотири блоки АЕС "Козлодуй": 1-й та 2-й - до початку 2003 р. (уже вивела з експлуатації – прим. УБВістей), а 3-й та 4-й - відповідно у 2008 та 2010 рр. Хоча, на думку Комісії, 3-й та 4-й реактори треба закрити не пізніше 2006 р. Власне, в 1999 р. офіційна Софія не протестувала проти цієї дати - 2006 р., лишень зауважила, що необхідно буде актуалізувати національну енергійну стратегію на період до 2010 р., яку парламент ухвалив у березні 1999 р. У разі закриття згаданих блоків Європейська Комісія обіцяла Болгарії надати протягом 2000-2006 рр. грант 200 млн. євро за Програмою ФАР, а також кредит розміром 250 млн. євро. Останній спрямовувався на модернізацію та вдосконалення системи безпеки 5-го та 6-го блоків АЕС "Козлодуй".
В АЕС "Козлодуй", яка стала до ладу в 1974 р., має шість енергоблоків виробництва екс-СРСР - перші чотири типу ВВЕР-440 мають потужність 440 мегават і в їх модернізацію болгари вклали $70 млн., а решта два - по 1000 мегават.
В 2001 р. станція "Козлодуй" виробила 19,5 млрд. кВт/г або 44,4% електроенергії в країні, при цьому експорт збільшився на 42% порівняно з 2000 р. і досяг 6,985 млрд. кВт/г. (за деякими даними, Болгарія заробила на цьому понад $210 млн.). Торік чистий прибуток станції склав 600 млн. лв. (майже $300 млн.).
За повідомленням болгарського наукового інституту "Енергопроект", термін експлуатації першого реактора спливає у 2005 р. (став до ладу в 1974 р.), другого - в 2013 (1975 р.), третього - в 2026 (1980 р.), четвертого - 2015 (1982 р.), п'ятого - в 2033 (1987 р.), а шостого - в 2034 р. (1991 р.). Керівництво АЕС стверджує, що 3-й та 4-й енергоблок можна експлуатувати відповідно до 2008 та 2010 рр., хоча Європейська Комісія наполягає, як уже йшлося, на їх закритті до 2006 р., а перших двох - до 31 грудня 2002 р.
Як відомо, нині на Балканах існує дефіцит електроенергії. Фахівці стверджують, що протягом наступних 5-10 років він буде збільшуватися: влітку - до 1100 мегават, а взимку - до 1900 мегават. Зараз частково - на 45-50%, його компенсує Болгарія завдяки експорту електроенергії в сусідні країни - насамперед до Туреччини та Сербії, а також Македонії, Албанії, Чорногорії, Греції (експортерами, окрім Болгарії, в регіоні є ще Боснія та Румунія). Тому, на думку деяких болгарських експертів, закриття бодай одного реактора АЕС "Козлодуй" може призвести, по-перше, до дестабілізації системи енергопостачання на півострові, а по-друге - до значних економічних втрат Болгарії (за деякими даними, йдеться про $1 млрд.). Однак інші фахівці вважають, що у разі виведення з експлуатації перших двох реакторів АЕС "Козлодуй" дефіциту не буде. Щоправда, останні не враховують ймовірну модернізацію ТЕС "Маріца Iзток-3" та будівництво енергоблоку в ТЕС "Маріца Iзток-1". Цей проект розрахований на кілька років, протягом яких ці потужності не будуть працювати. Окрім того, в 2008-2013 рр. передбачається модернізація ТЕС "Варна" та ТЕС "Бобов дол", які забезпечують відповідно 600 та 570 мегават. За деякими повідомленнями, уже зараз енергосистема Болгарії працює лишень із 15-відсотковим резервом (800-1000 мегават), який, за європейськими нормами, має становити дещо більше - 20-25%.
Більшість тутешніх фахівців дотримується думки, що зупинення перших двох енергоблоків АЕС "Козлодуй" призведе і до збільшення собівартості електроенергії уже в 2003 р. - до 0,046 - 0,056 лв. за кВт/г, а в 2004 р. - до 0,0613 лв. за кВт/г. Це, звичайно, не означає, що саме стільки населення буде платити за споживання електроенергії. Можливо, держава буде частково надавати субсидії цій галузі. Однак, прогнозується, що у цьому разі Болгарії доведеться або відмовитися від експорту електроенергії, або експортувати її за збитковими цінами, або сплачувати неустойку. Можливий і варіант, за яким Болгарія з експортера може перетворитися в імпортера електроенергії. Скажімо, з Румунії, яка активно розвиває свою атомну енергетику. На тамтешній АЕС "Чорна вода" працює один реактор потужністю 1000 мегават типу "Канду". Але зараз будується ще один, а загалом майданчик розрахований на шість енергоблоків. Болгарські експерти стверджують, що за надійністю та безпекою російські реактори в АЕЦ "Козлодуй" значно перевищують канадсько-французький "Канду". Вони зазначають, що атаки на "Козлодуй" із Заходу датують 1993 р., коли Софія відмовилася від імпорту і сама розпочала експортувати електроенергію в сусідні країни, тобто, перетворилася в енергійний центр Балкан. За деякими повідомленнями, таким центром претендує стати Румунія за підтримкою Франції - свого лобіста в Європі. Цю думку поділяє і Нікіта Шервашідзе - колишній міністр енергетики Болгарії. "Румунія взала значні кредити на Заході і повертати їх мусить завдяки експорту електроенергії,- вважає він.- Для цього необхідно усунути конкурента - Болгарію".
Для усунення негативних тенденцій, що намітилися в болгарській енергетиці, необхідно, на думку фахівців, протягом 2002-2009 рр. щороку вводити в експлуатацію нові блоки потужністю 260-390 мегават за умови зростання споживання на рівні 4,5% в рік, щоби в 2010 р. мати в експлуатації блоки потужністю бодай 15 тисяч мегават і ще 2-3 тис. мегават тримати в резерві. Одне слово, прогнозується, що болгарська економіка буде розвиватися швидкими темпами.
Наразі єдиний вихід, який пропонується, це - реконсервація другої болгарської АЕС - "Белене". Її будівництво розпочалося в середині 80-х років ХХ ст. і припинилося в 1991 р. В електростанцію уже інвестовано $1,2 млрд. На майданчику навіть є російський реактор потужністю 1000 мегават. Для завершення будівництва за російською технологією необхідно $1,3 млрд., а за західною - $3 млрд. Наразі і перше, і друге є проблематичним насамперед за відсутністю політичної волі як з боку болгарської держави, яка "пов'язана" зобов'язаннями перед Заходом, так і з боку самого Заходу. А щодо фінансів, то, як вважають деякі експерти, їх можна було б знайти. Є два варіанти:
Перший - отримання кредиту за державною гарантією. Однак переговори про позику з потужними міжнародними фінансовими організаціями можливі лишень в 2003 р., оскільки гарантії треба включити в майбутній бюджет. Тобто, за найсприятливішими умовами Болгарія не зможе отримати необхідні кошти раніше 2004 р. Деякі аналітики стверджують, що цей варіант не є вигідним, бо втрачається аж два роки: перші два енергоблоки АЕЦ"Козлодуй" закриваються в 2002 р., розробка документації триває 3-4 роки, будівельно-монтажні роботи - ще 2 р. А повертати кредит можна буде за рахунок експорту електроенергії.
Другий - передача будівництва АЕС в концесію. Подейкують, що інтерес тут мають японські, французькі та російські компанії. Однак наскільки він обгрунтований, важко сказати. Досі всі спроби Софії залучити в енергійну сферу стратегічного інвестора закінчувалися невдачею (наприклад, проект "Горна Арда", проект "Маріца Iзток").
Щоправда, деякі оптимісти-аналітики (скажімо, Кіріл Єрменков - екс-голова парламентської комісії з питань енергетики) натякують і на третій варіант. Вони вважають, що у разі, якщо Болгарії вдасться домовитися з Європейською Комісією і на умовах дострокового закриття 3-го та 4-го блоку АЕС "Козлодуй" добитися адекватних компенсацій (йдеться про не менше, ніж $1 млрд.), то можна було б добудовувати "Белене".
Тут доречно зазначати, що розвиток атомної енергетики шляхом будівництва нових енергоблоків має в Болгарії і своїх противників. Не йдеться про "зелених", які апріорі відкидають цю галузь. Нещодавно відомий болгарський політолог Євгеній Дайнов заявив, що в "країні є атомно-енергійна мафія, яка боронить російські інтереси і розгорнула медійну атаку, мовляв, Болгарії загрожує дефіцит електроенергії і треба разом з росіянами будувати нову АЕС". Відповідно, на думку пана Дайнова, це має посварити Софію з ЄС тощо і таким чином повернути Болгарію в геостратегічну орбіту Москви. Водночас, пише політолог, покликаючись на свої джерела, "на одиницю болгарської продукції витрачається вп'ятеро більше електроенергії, ніж в країнах ЄС, тобто, необхідно ефективніше споживати те, що виробляється".
ТЕС
Теплові електростанції Болгарії мають загальну потужніть понад 4000 мегават:
"Варна" - шість енергоблоків потужністю 210 мегават кожен. Технологія - радянська. Працює на вугіллі, включно й українському.
"Русе" - три енергоблоки потужністю 50 мегават кожен. Технологія - радянська. Працює на вугіллі, включно й українському.
"Бобов дол" - три енергоблоки потужністю 210 мегават кожен. Технологія - радянська.
"Маріца Iзток" - комплекс включає три електростанції:
- "Маріца Iзток-1" - мала п'ять блоків. Зараз працює три потужністю 50 мегават кожен. Два демонтовано і на їх місці підготовлено майданчик для будівництва двох нових енергоблоків.
- "Маріца Iзток-2" - має 8 блоків загальною потужністю 1320 мегават кожен. Працюють всі.
- "Маріца Iзток-3" - має чотири блоки потужністю 210 мегават кожен. Передбачається реконструкція.
Комплекс "Маріца Iзток" працює на низькокалорійному лігнітному вугіллі, який видобувається відкритим способом безпосередньо на місці. За деякими даними, його запасів є ще на кілька десятиліть. Технологія спалювання цього вугілля є оригінальною, розроблялася в екс-СРСР і Болгарії.
На теплові електростанції Болгарії припадає понад 50% електроенергії, яка виробляється в країні. Очевидно, у зв'язку із закриттям чотирьох блоків АЕС "Козлодуй" саме ТЕС мають компенсувати ймовірний дефіцит. Тому попередній уряд розробив програму будівництва двох енергоблоків потужністю 300 мегават кожен в "Маріца Iзток-1" і реконструкції та модернізації енергоблоків "Маріца Iзток-3". За попередніми даними, вартість цих двох проектів становить відповідно $900 млн. та $430 млн. Представники двох американських фірм - "АЕС" та "Ентерджі", у червні 2001 р. уклали договори з урядом Iвана Костова (1997-2001 рр.) на реалізацію програми "Маріца Iзток". Передбачалося, що протягом наступних 18 р. "Ентерджі" отримає у власність 2/3 станції, а будівництво та модернізація будуть здійснюватися за рахунок власних коштів цих компаній і кредитів, які обіцяють їм надати міжнародні фінансові організації.
Однак нині, майже рік після укладання угоди, реалізація проекту "Маріца Iзток" навіть ще не почалася. За деякими даними, є дві причини - політична та фінансова. Перша пов'язана зі зміною влади. Новий уряд Сімеона Сакс-Кобургготського вдався до перевірки умов згаданого контракту, що наводить на думку про ймовірний перегляд проекту, включно й оголошення нового тендера. Щоправда, це може ускладнити стосунки Софії з Вашингтоном, бо, як стверджується, компанії "АЕС" та "Ентерджі" активно підтримувало американське посольство. А щодо фінансової причини, то, подейкують, що згадані фірми наразі не зуміли домовитися про кредити з метою фінансування проекту.
ПРОЕКТ "ГОРНА АРДА"
В 1998 р. болгарська державна енергійна компанія "НЕК" та турецька приватна фірма "Джейлан холдінг" уклали угоду про заснування спільного підприємства та будівництво ГЕС "Горна Арда". Вартість проекту - $300 млн. Однак й досі його реалізація не почалася. Як з'ясувалося, кілька місяців після підписання контракту компанія "Джейлан холдінг", яка має 34% акцій в СП, збакрутіла, а її президент Махмуд Джейлан сів на лаву підсудних за присвоєння $117 млн. Зараз офіційна Софія наполягає на скасуванні угоди. За деякими повідомленнями, інтерес до проекту має італійська компанія "Енел пауер". Однак турки, переговори з якими вів віце-прем'єр Константін Паскалев, наразі не бажають відмовлятися від "Горна Арда". Щоправда, як повідомили деякі тутешні мас-медіа, керівництво "Джейлан холдінг" начебто забагло $150 млн., щоби відмовитися від своєї частки в СП. Одне слово, наразі будівництво, в яке уже вклали понад 10 млн. лв., "заморожується", допоки сторони не з'ясують свої стосунки або Туреччина не запропонує нового учасника.
До речі, на думку деяких експертів, проект "Горна Арда" є нерентабельним. Стверджується, що ця ГЕС буде виробляти занадто дорогу електроенергію - $0,17 за кВт/г. Щоправда, в перспективі ціна може знизитися до $0,060, якщо до цієї станції підключити невеличкі сусідні водні електростанції "Студен кладенец", "Кирджалі", "Iвайловград" (район гір Родопи).
Отож, болгарська електроенергетика перебуває в очікуванні. Наразі з майже $1,5 млрд. інвестицій (проект "Маріца Iзток", "Горна Арда" тощо), які передбачалося вкласки в електроенергетику, не надійшло майже нічого. Тому у разі гальмування згаданих проектів та закриття чотирьох енергоблоків АЕС "Козлодуй" Болгарія справді може з енергійного центру та експортеру на Балканах перетворитися в імпортера.(УБВісті)