БЪЛГАРО-УКРАИНСКИ ВЕСТИ - издание за политика, бизнес, история, култура и спорт
Шануймося, браття, бо ми того варті. (Тарас Шевченко) 
BOL.BG
БУВісті ВИХОДЯТЬ з червня 1998 р. БУВести ИЗЛИЗАТ от юни 1998 г.
Начало/Початок

ДIАСПОРА

АМБАСАДА
УКРАЙНА ДНЕС 
БОЛГАРIЯ СЬОГОДНI
БIЗНЕС - БОЛГАРIЯ
БИЗНЕС-УКРАЙНА
КОМЕНТАР
IНТЕРВ'Ю
ДАЙДЖЕСТ
НАШI ЛЮДИ
СПРАВКА-УКРАЙНА
ДОВIДКА-БОЛГАРIЯ
ИСТОРИЯ-УКРАЙНА
IСТОРIЯ-БОЛГАРIЯ
БАЛКАНИ
АРХIВ
E-MAIL

"ТОЛОКА" ЕТ
преводи - украински, руски
София, тел.772986



 

 

 

 

 




Болгарія сьогодні - СНIД
Конференція
СНІД В БОЛГАРІЇ НЕ Є МАСОВИМ ЛИХОМ СЬОГОДНІ. АЛЕ МОЖЕ СТАТИ НИМ ВЖЕ ЗАВТРА
В Києві наприкінці лютого 2001 р. відбулася міжнародна конференція "СНІД та мас-медіа в країнах Східної Європи", яку за ініціативою ЮНЕСКО організували Київський університет журналістики та Асоціація "Спільний простір". Участь у ній брали лікарі, журналісти та представники громадських огранізацій Білорусі, Молдови, Македонії, Польщі, Росії, Сербії, Словаччини, України, Хорватії, Чехії. Представники Болгарії, з якими організатори вели переговори, не змогли прибути до Києва. Тому нашою людиною там був видавець часопису "Болгаро-українські вісті" Василь Жуківський, який розповів присутнім про проблему СНІДу в Болгарії.
Трохи статистики
З 1985 р. в Болгарії офіційно зареєстровано 323 носіїв вірусу СНІД, з них 85 вже померли. В 1999 р. було виявлено 27 заражених осіб, в 2000 р. - 44. Якщо порівнювати з іншими країнами, то тут розповсюдження цієї хвороби не є загрозливим. Проте тенденції, що спостерігаються, особливо серед молоді, змушують бити тривогу. Скажімо, 80% носіїв вірусу заразилися статевим шляхом, і лишень у 9 випадках йдеться про наркоманів. Майже 70% заражених - це люди віком від 20 до 39 р.
Чинники
Отож, стосовно Болгарії основним чинником розповсюдження вірусу СНІД є РИЗИКОВА СТАТЕВА ПОВЕДІНКА. Тут варто додати, що протягом останніх 10 р. в країні в сім разів збільшилася чисельність хворих сіфілісом. Однак в перспективі, якщо не вжити відповідних заходів, треба очікувати стрибка захворювань СНІДом серед наркоманів. Йдеться насамперед про ризикове венозне ін'єктування наркотиків (використання спільних голок та шприців). За нашими даними, в Болгарії нараховується 25-30 тис. наркоманів, серед яких 75% це люди, які вживають героїн. До речі, серед останніх 2/3 розмінюється шприцами. "На голку" у нас починають сідати переважно в 16 років. Наразі добре те, що наші наркомани не перемішують героїн з кров'ю. Але погано, що вони користуються спільними голками і шприцами. Ця ризикова категорія, яка зараз є чинником поширення гепатиту "С", вважається потенційним носієм вірусу СНІД. Питання лишень часу, коли ця бомба уповільненої дії вибухне.
Якщо узагальнити вищезазначене, то в Болгарії наразі СНІД розповсюджується насамперед статевим шляхом і значно менше - "венозно-наркотичним" шляхом.
Діагностика
Зараз тест на СНІД можна зробити в 28 лабораторіях. Очікується, що протягом першого півріччя цього року їх об'єднають у 8 лабораторій. Вони будуть знаходитися в обласних центрах. Окрім того, спеціалізовані лабораторії є у гігієнно-епідеміологічних центрах та шкірвенеричних диспансерах. Результати всіх тестів надходять в Центральну лабораторію по СНІДу в Софії, яка робить остаточний висновок. Тестування здійснюється безкоштовно. Скажімо, в 1999 р. було перевірено 250 тис. осіб і виявлено, як вже йшлося, 27 носіїв вірусу.
Лікування
До 1998 р. хворих на СНІД у нас не лікували. Зараз лікується 100 чол. Їм дають, як і скрізь у світі, потрійну комбінацію імпортних ліків, а також вітаміни. Щомісяця курс лікування одного хворого вартує державі $1000. Щоправда, тут є морально-етична проблема, яка своїм наслідком має фінансову. Справа в тому, що в Болгарії хворі на СНІД отримують групу інвалідності і стають пенсіонерами. В суспільстві, яке ще немає адекватної поведінки щодо цієї хвороби, доводиться приховувати справжню причину інвалідності і посилатися на супутні захворювання. Тому розмір пенсії, який нараховуються хворим на СНІД, далеко не відповідає їх потребам. Йдеться переважно про 50 левів, що за нинішнім курсом становить $25 (середня платня - понад $100). А якщо в сім'ї двоє хворих?
Лікування у нас не є стаціонарним. Люди відвідують центри, проходять тестування, отримують ліки і йдуть додому. Держава бере на себе і витрати на дорогу.
Структури
Ще 5 років тому за СНІД, так би мовити, у нас відповідала одну людина - заступник міністра охорони здоров'я. Протягом цього часу вона (прізвище не варто згадувати) зосереджувала на собі всі інформаційні та фінансові потоки. Дозувала дані для ЗМІ. Тому й не дивно, щи хворих тоді не лікували.
Ситуація докорінно змінилася в 1997 р. після так званої "ніжної революції". Болгарія повернулася лицем до світу. Проблемою СНІД зацікавилися неурядові організації, ЗМІ.
Зараз в міністерстві охорони здоров'я є управління, яким керує д-р Тонка Вирлева. Вона є національним координатором програми проти СНІДу. Їй підпорядковуються всі структури, зокрема, лабораторії, в яких здійснюється тестування. Окрім того, при міністрові охорони здоров'я функціонує експертна рада у складі 8 чол. Ці структури й відповідають за все, що пов'язано зі СНІДом в Болгарії.
Стратегія
Торік за завданням уряду було розроблено національну стратегію по СНІДУ і статевих інфекційних хворобах на період до 2007 р. Її було ухвалено на засіданні Ради Міністрів 15 лютого 2001 року. Відповідно до цього документу, передбачається заснувати відомчу раду, до складу якої увійдуть представники всіх зацікавлених міністерств, скажімо, міністерства оборони, міністерства соціального захисту, міністерства освіти тощо. Планується створити секретаріат, який має підпорядковуватися одному з віце-прем'єрів.
Національна стратегія орієнтується на:
- молодь віком 16-24 р.;
- циганську меншину;
- інтравенозних наркоманів;
- повій (жінок і чоловіків);
- гомосексуалістів;
- осіб, позбавлених волі.
Окрім того, на думку авторів стратегії, необхідно впровадити освітній курс для дітей віком 10 років і старше, домогтися підвищення кваліфікації медичних працівників, особливо особистих лікарів (щоби вони були спроможними виявляти носіїв вірусу і хворих на СНІД), "охопити" Збройні Сили, де залучати 18-річних вояків до здорового образу життя.
Кошти
Для реалізації зазначеної національної стратегії потрібні кошти, розмір яких нині визначається. За попередніми даними, міністерство фінансів обіцяє "дати" стільки, скільки треба. Досі програма "Анти-СНІД" в Болгарії, окрім держави, фінансувалася й Світовим банком, фондом Джорджа Сороса ($70 тис. щороку), Організацією ООН проти СНІДУ - UNAIDS. Остання, зокрема, надала на розробку національної стратегії понад $60 тис. До справи залучаються також й інші міжнародні донори.
Громадські організації і мас-медіа
В Болгарії зареєстровано майже 60 неурядових організацій, які мають за мету боротьбу зі СНІДом. Однак де-факто працює лишень 9-10, з яких активними є 4-5 організацій. Громадський рух проти СНІДу, зокрема, було засновано в 1995 р. До його складу входить група взаємодопомоги, яку утворюють носії вірусу та хворі. Найбільш активні формації працюють з повіями (роздають презервативи, проводять освітньо-виховну роботу), допомагають наркоманам (перев'язують рани тощо).
На думку керівників більшості неурядових організацій, необхідно налагодити координацію дій та акцій. Скажімо, варто заснувати спільний фонд, в якому акумулювати кошти, а потім виділялити їх на ті чи інші програми.
Що стосується мас-медіа і СНІДу, то до 1997 р. засоби масової інформації шукали або сенсацію, або ж торкалися проблеми поверхово. Зараз ситуація змінилася до кращого. На сторінках друкованих видать та в електронних ЗМІ можна зустріти серйозні матеріали. Йдеться про щоденні газети "Труд", "Монітор", тижневик "168 часа", телебачення "bTV" тощо. Одне слово, журналістика прагне допомагати в боротьбі зі СНІДом, інформувати суспільство, вона стурбована цією проблемою.
Отож, в Болгарії СНІД не є масовим лихом. Сьогодні. Але може стати ним вже завтра. Умови для цього є. Тому завданням держави і громадськості - мобілізація зусиль та ресурсів для запобігання трагедії, особливо серед молоді. Тут доречно створити функціональні контакти з відповідними організаціями сусідніх країн - Румунії, Молдови, України, Туреччини, Греції, Македонії, Сербії, і узгоджувати дії, обмінюватися досвідом.
Софія-Київ-Софія, лютий, 2001 р.

Наша довідка:
Наприкінці 2000 р. у світі проживало 36,1 млн. людей з ВІЛ/СНІДом, 21,8 млн. осіб вже померли, з них 3,8 млн. - діти. У Східній Європі, за офіційними даними, є 700 тис. інфікованих. Щодня "армія" заражених зростає на 16,5 тис., з них 2 тис. - діти.
В Україні першого хворого на СНІД виявлено в 1987 р. В 1994 р. в Україні було 44 ВІЛ-інфікованих, в 1996 р. - 12 тис., наприкінці 2000 р. - 35,5 тис. Насправді їх 285 тис. Основний спосіб передачі хвороби - інтравенозний. Найбільше заражених - на Сході та Півдні, найменше - на Заході України. За прогнозами фахівців, в 2010 р. Україна матиме 1,4 млн. вірусоносіїв.
Розповсюдження СНІДу в інших країнах: Росія - 300 тис., Румунія - 7 тис., Польща - 6,118 тис., Білорусь - 2,860 тис., Хорватія - 350, Албанія - 100 осіб.

"БУВісті" вдячні НІКОЛАЮ ТОМОВУ - керівникові відділення "СНІД і переливання крові" Національного центру наркоманії, голові Громадського руху проти СНІДу, за сприяння при підготовці цього матеріалу.