Б О Л Г А Р С Ь К І.. В І С Т І
Шануймося, браття, бо ми того варті. (Тарас Шевченко) 
  
БУВісті ВИХОДЯТЬ з червня 1998 р. БУВести ИЗЛИЗАТ от юни 1998 г.

 



 

 

 

 

 



КЛУБ "БЛАГОДАТНА СРЯДА" (Клуб "Благодатна середа") в СУ "Св.Климент Охридски"

Клуб "Благодатна середа", створений при українському вiддiленнi Софійського університету імені Климента Охридського, органiзовує позааудиторнi зустрiчi студентiв-україністiв з метою вдосконалення мови, поглибленого вивчення української лiтератури та культури.
Цьогорiчнi зустрiчi присвячено 20-рiччю Незалежностi України і 20-рiччю встановлення дипломатичних вiднасин мiж Україною і Болгарiєю.

Калія Анева
Перекладацька справа в Болгарії: переклад из української мови.
От  Анастасия Стоилова:
9 март 2011
На 9-и март, рождения ден на Тарас Шевченко, в украинистичния кабинет на Софийския университет “Св.Климент Охридски” в Студентски град се проведе първата среща на студентите украинисти под надслов “Благодатната Сряда”. Всяка сряда Украинистите от втори курс изнасят доклади и презентации на теми, свързани с Украйна. Първа представи своя доклад студентката Калия Анева. Темата й беше посветена на преводаческото дело от украински език на български. Калия говори за известни преводачи като Пенка Кънева, Мария Петкова, Албена Стаменова, Лиляна Минкова, Райна Камберова. Голямо внимание бе обърнато на преводаческото дело, свързано с произведенията на Тарас Шевченко и неговата история – преводачите на големият украински художник и писател през годините. Специален гост на студентите беше секретарят на украинското посолство госпожа Ирина Козик. Тя откри Благодатната Сряда с доклада си «История на установяването на дипломатическите връзки между Украйна и България».
Госпожа Козик каза, че най-добрите студенски доклади ще бъдат наградени от Посолството на Украйна в Република България.

Марія Дімітрова
Ідентичність бесарабських болгар в Украйні та Молдові
От  Габриела Джоглева:
16.03.2011
На 16.03.2011 година, в украинистичния кабинет на Софийския университет в Студентски град беше представен доклад на тема: „Идентичност на бесарабските българи в Украйна”. Представи го, Мария Димитрова, студентка във втори курс украинска филология.
В доклада си Мария много точно и изчерпателно обясни за областта Бесарабия кои са по-големите й градове, както и откъде произлиза името на областта и, разбира се, за хората, които живеят там и наричат себе си бесарабските българи. Нашата колежка даде информация за броя на бесарабски българи в украинската част на Бесарабия – около 240 000 души, като посочи, че повечето от тях населяват Болградския район. Мария даде примери за известни личности сред бесарабските българи, сред който Александър Малинов - политически и държавен деец, министър-председател, Александър Теодоров – Балан - езиковед, първи ректор на Софийския университет «Климент Охридски», Иван Шишман – художник и много други.
Мария завърши своя доклад с стихотворението за бесарабските българи.

Йоана Вуйчик (гість з Польщі)
Україністика в Люблінському університеті у Польщі
От  Калия Анева:
16.03.2011
Йоана Вуйчик представи своята презентация за родния си град – Люблин. Разбрахме, че градът е много красив и има интересна вековна история. В града има много забележителности. Най-интересната архитектура в града се намира в така наречения Стария град. Кракивските врати от XIV-ти век са исторически символ на града, може дори да се каже, че те водят до Стария град. Люблин е кандидат в конкурса за Европейска столица на културата. В Полша той заема девето място по население.
Университетът  «Мария Кюри-Склодовска» е най-добрият университет в нейния град, а украинската филология там е най-добре развита в сравнение с другите градове в държавата. Мария Кюри-Склодовска е виден полски химик и физик. Тя и до сега остава единствената жена, която е получавала два пъти Нобелова награда в две различни категории.
Преди година Йоана защити  дипломната си работа по специалността си «украинска филология». Сега работи върху темата „ Юридична терминология”, което не случайност, защото тя също така следва право в своя университет.

Марія Ґюзелєва
Україна 25 років з Чорнобильською раною: аварія і наслідки
От  Лили Желева:
23.03 2011
Дватцять третього березня 2011 був  дуже цiкавий день. В украiністичному кабінетi Софiйского унiверситету iменi Святого Климента Охридського була презентацiя та доповiдь про Чорнобильську трагедiю. Її підготувала Марiя Ґюзелєва – моя колега-одногрупниця, студентка другого курсу.
Вона доповiдала про найбiльшу радіоактивну трагедiю у свiтi – вибух четвертого блока Чорнобильської атомної електростанції, який стався двадцять шостого квiтня 1986 року. Марiя розповiдала про місто Прип’ять, якого нестало за один день. Перед аварiєю Прип’ять була найкращим мiстом: зеленим та життєрадісним. Зараз – це „Музей Смерті”. Зараз там живуть тiльки привиди, панує розруха, смуток і печаль.
Марiя розповiдала, що з зони відчуження  було евакювано багато людей, а також про те, що у перші дні трагедії дуже багато людей захворювали та померли. Наша колега дала нам iнформацiю про подiбний iнцидент в Iгналiнi (Литва)– тоді це була помилка оператора. Згадала теперішню проблему на Фукушімі (Японія).
Марiя розповідала дуже щиро, а ще усіх присутніх дуже вразили фотографії та кліп про Чорнобильську зону відчуження. Усі в авдиторії  були дуже сумні, дехто плакав, я теж (Л.Ж.).
Панi Албена Стаменова та пані Ольга Сорока подякували Maрii за чудову доповiдь та прекрасну презентацію. Виступ Марії Ґюзелєвої зворушив усіх!

Марієта Луліна
Чорнобильська трагедія і її відгомін у Болгарії
От  Олга Сорока:
30.03 2011
Напередодні трагічної дати в історії України: 25 річниці Вибуху на ЧАЕС, студентка-україністка Софійського університету Марієта Луліна підготувала доповідь про вiдгомiн цієї трагедiї у своїй державі - Болгарiї. Вона зібрала цікаву інформацію та вдало виклала її у презентації. З доповіді ми дізнались, що перше повідомлення про Чорнобильську катастрофу в Україні з’явилось у Болгарії у віснику «Работническо дело» («Робітнича справа») аж 30 квітня 1986 року. Скромне повідомлення інформувало болгар, що на українській ЧАЕС сталася аварія, яка забрала життя двох людей. Студентка розповіла про те, що тривалий час населення Болгарії не мало детальної інформації про трагедію що сталася, і вже аж після демократичних змін у Болгарії з’явились реальна інформаця про масштаби Чорнобильського радіоактивного забруднення та прогнози про його наслідки.
Вражаючою була також інформація про те, що за ступенем забруднення Болгарія посідає п'яте місце в Європі після Швеції, Фінляндії, Австрії і Норвегії (не враховуючи України, Білорусі та Росії).

Мартін Петрусенко
Голодомор 1933-го року в Україні
От Ника Пресл:
6.04.2011
Шостого квiтня, колега Мартін Петрусенко презентував свою доповiдь про Голодомор 33-го року. Матеріал для своєї доповіді він брав з книжок та Інтернету, також він розказав iсторiю своєї бабусi, яка має українські корені,  та згадує розповіді своєї матері про важкі моменти з того часу. Ця частина менi була дуже цікава, тому що я вже чула багато про цю трагедію, але тут дістала її явне підтвердження. Мені здається, що в Хорватiї ця тема бiльше розроблена. Один з моїх викладачiв, Євгенiй Пащенко, дуже багато працював над тематикою, та написав книгу "Геноцидний злочин тоталiтарного режиму в Українi 1932-1933 р.- Голодомор" та статтю "Голодомор в Українi як геноцид" в журналi "Novi list“.
Я знаю, що Голодомор 33 - один з найбільших злочинів проти української нації. Він є однією з найбільших трагедій ХХ століття - 1932-1933 рр. Мільйони укрїнцiв загинули від голоду в той час, коли їх поля рясніли великим урожаєм. Цей голод не був результатом руйнування або викликано вiйною. Голод в Україні був спровокований, організовануй  та реалізований Й. Сталіном та його соратниками, з тим щоб повністю підпорядкувати Україну Москві.

Ґабріела Джоґлева
Українська та болгарська писанка крізь віки
20.04 2011
От Антонина Якимова
Цьогоріч напередодні Великодня студенти-україністи прагнули проникнути у таїну писанкарства, і це їм вдалося. Студентка 2 курсу Габріела Джоглєва підготувала доповідь про Історію української та болгарської писанки.
Цікаву теорію вдало поєднали з практикою. За дійством не тільки спостерігали, але й брали активну участь і викладачі і гості. Антоніна Якімова, Веліна Мінева, студенти-словакісти Софійського університету, студенти з Загребського університету (Хорватія) й Люблінського університету (Польща).
Керівник Української недільної школи при фундації „Мати Україна” Антоніна Якімова показала студентам автентичні українські писанки з Полісся і Буковини, дерев’янi писанки з Петриківським розписом, давні керамічні писанки.
Веліна Мінева – директор Національного музею м. Іхтіман провела
майстер-клас з розпису великодніх яєць. Всі студенти й викладачі працювали натхненно і виявили неабиякий талант.

20.04 2011
От Зорница Сетепчиева
20.04. 2011 року, в останню середу перед Великоднем, Ґабріела Джоґлева презентувала свою доповідь по Писанки – болгарські та українські. На ждоповідь завітали гості - відома писарка, директор Національного музею в Іхтімані - Веліна Мiнева, директор Недільної школи української мови при українському посольстві, а також викладачі: Лідія Терзiйська, Албена Стаменова, Олга Сорока, українисти другого курсу та словакiсти другого та четвертого курсу Софійського університету іменi Св. Климента Охридського.  Ґабріела розповіла нам про болгарську та українську писанку, про характерні мотиви, кольори та методи написання великодніх яєць, типові прикраси кольори, що є різними для різних регіонів в Україні. Після доповіді Веліна Мiнева дала нам майстер-клас з розпису великодніх писанок та показала нам іхтіманську техніку розпису. Від неї ми дізнались більше про воскову техніку та багато з нас самi намагалися розмалювати яйце писачком та воском. Найбільш цікавою для мене була історія розпису яєць-писанок в старовину, я дізналась, що для їх фарбування  наші предки використовували відвари з різних трав: кропиви, орегано, лушпиння цибулі, використовували також шкірки волоських горіхів і яблук. З усіх цих складників можна було дістати природні яскраві кольори, що зберігали свій первісний вигляд століттями.

Лілія Желева
Великодній стіл в Україні
27.04 2011
От Мария Димитрова
На 27 април 2011 година по случай предстоящия голям християнски празник – Възкресение Христово, в Студетски град в кабинета по украински език колегата ни Лилия Желева представи доклад на тема „Великденската маса в Украйна“. Изложението си Лили започна с повече сведения за празника – Великден е ден, в който ние християните празнуваме възкресението на Божия Син Иисус Христос. Страстната седмица е подготовка за честването и започва седмица преди Великден. След тържественото богослужение точно в полунощ събота срещу неделя свещеникът поздравява с думите „Христос Воскресе“ (Христос Воскрес на укр. език). Празнуването продължава три дни.
Както при всички православни, така и при украинците преди Великден се спазва четиредесетдневен пост, който е подвижен според датата, на която се пада Въкресение Христово.
По-подробно колегата Лили разказа за Страстната седмица (Чистий тиждень), последна в живота на Христос. Тя започва с тържественото му влизане в Йерусалим и завършва с Възкресението му.
Спазват се определени обичаи през този период: от Велики понеделник до Велика събота се ядат растителни храни без животинска мазнина и олио, без млечни продукти и месо (вкл. и риба). На Велики четвъртък се боядисват яйца, а Разпети петък е строг пост – не се яде и пие нищо, дори и вода.
Научихме и седемте степени на строгост при постите, като най-строгата е пълно въздържание от храна.
Лили изброи Великденските ястия в Украйна, в това число: козунак (паска), яйца (яйця), хрян (хрiн), шунка (шинка), борш (борщ) и др. Разбрахме и тайната на украинската паска – беше ни представена подробна рецепта и етапи в приготвянето й. Според големината трябва да се пече от 15 мин. до 1 час.
Интересен факт от презентацията беше рекордът за най-голяма паска от град Ялта (Украйна) с тегло 2 тона и 100 кг., приготвяна от 10 души. Използвани са 1 тон брашно, 4500 яйца и 350 кг захар.
Специално място беше отделено на яйцата – неразделна част от Великденската трапеза. В Украйна е голямо разнообразието от стилове и шарки. Яйцата се боядисват сутрин от домакинята на Велики четвъртък (или Велика събота). Научихме и рецепта за ястие от яйца със сметана, хрян, магданоз и черен пипер. Научихме как се приготвя шунка, салата домати със сирене (помiдори з сиром) и борш, който е любима гозба в цяла Украйна. Ядат се също и краставички с мед, които имахме удоволствието да опитаме заедно с колегите ни от словашка филология на Великденската трапеза, която си направихме след доклада.
Благодарим на Лили за интересната и „вкусна“ презентация!!!

Ніка Пресл (гість з Хорватії)
Україністика в Загребському університеті і в Хорватії
От Олга Сорока:
04.052011
В рамках проекту «Благодатна середа» та Першої словакістичної конференції, що відбулася четвертого травня, свою доповідь про Загребську україністику презентувала Ніка Пресл, студентка з Хорватії, що відвідувала  заняття з української мови у Софійському університеті імені Климента Охридського за стипендією ЕРАЗМУС.
Ніка розпочала свою доповідь розповіддю про країну Хорватію, про своє рідне місто Загреб, про загребчан, які полюбляють пити каву та коли є гарна погода, усі збираються десь у центрі, щоб посмакувати ласощів та обговорити свіцькі новини за філіжанкою смачної кави. Дуже цікавою була частина про Загребський університет  – найстаріший у Хорватії вищий навчальний заклад, який вважається однією з найстаріших вищих шкіл в Європі і до сьогодні залишається освітнім закладом номер один у Хорватії. Філософський факультет на якому навчається Ніка почав свою роботу в 1874/1875 році. Спеціальність українська мова та література - одна з наймолодших напрямків на філософському факультеті. Історія її розпочинається у 1997 році, тоді в складі відділення слов'янських мов та літератур. 10 років тому україністика стала окремою кафедрою української мови та літератури. У своїй презентації Ніка використала багато світлин, що зробило її ще цікавішою.
Для гостей з Софії та Велико Тирново був забезпечений перклад, який здійснювала  керівник україністики д-р Албена Стаменова.

Анастасія Стоїлова
Болгарські кукери і українські маланкарі: культурні паралелі
От Мариета Лулина:
11.05.2011
На 11.05.2011 г., в укаинистичния кабинет на СУ „Свети Климент Охридски”, се проведе поредната среща от програмата „Благодатна сряда”. Анастасия Стоилова, студентка втори курс, украинска филология, представи своите презентация и доклад на тема: „Българските кукери и украинските маланкари. Културни паралели.”.
Присъстващите в залата успяха да научат много подробности и интерсни факти свързани с кукерството – персонажи, маски, обичаи, танци. Анастасия ни представи как по време на кукерските празници млади и стари се обличат в народни носии или се маскират и започват да гонят злите духове. Кукерските игри целят чрез специални магически танци и страшни маски да бъдат уплашени и прогонени завинаги злите духове и орисници, така че да има богата реколта през следващата година. Анастасия направи съпоставка на този хубав български обичай с подобен украински, разказа за приликите и разликите между българския обичай и този в Украйна. Там, името на празника произхожда от названието на деня – Преподобна Мелания, още наричан Щедра вечер. Интересен бе приложеният снимков материал, който представи по-обстойно и нагледно всички традиции при кукерите и маланкарите.
Анастасия завърши доклада си, като представи снимки от свое участие в кукерския празник.

 

 



   

ПРИЗНАНИЕ ЗА МЛАДИТЕ УКРАИНИСТИ И ТЕХНИТЕ ПРЕПОДАВАТЕЛИ >>>

УКРАЇНСЬКА МОВА В СОФІЙСЬКОМУ УНІВЕРСИТЕТІ ТРИМАЄТЬСЯ НА ЕНТУЗІАЗМІ ЖМЕНІ ВИКЛАДАЧІВ>>>

ПОСОЛЬСТВО НАГОРОДИЛО ПЕРЕМОЖЦІВ КОНКУРСУ НА КРАЩИЙ ТВІР ПРО
ШЕВЧЕНКА
>>>


ТВОРИ ПЕРЕМОЖЦІВ КОНКУРСУ "ТАРАС ШЕВЧЕНКО - 2006 РІК"
ЧИТАЙТЕ ТУТ