2002 рік
СВІТОВИЙ КОНГРЕС УКРАЇНЦІВ ПОВIДОМЛЯЄ
РIЧНА НАРАДА ЕВРОПЕЙСЬКОГО КОНҐРЕСУ УКРАЇНЦIВ (ЕКУ)
26-28 жовтня ц.р. в Атенах (Грецiя) вiдбулася нарада голів організацій-членів Европейського Конґресу Українцiв. На нараді були прийнятi резолюцiї стосовно таких питань:
* вiдзначити Великий Голодомор розповсюдженням книжок, показом фiльмiв та iнших матерiялiв, якi б вiдображали цю трагiчну подiю як ґеноцид проти українського народу;
* вiдзначити 350-рiччя Переяславської Ради як подiю, яка привела до великих страждань та пригноблення;
* провести сесiю Молодiжної Координацiйної Ради не пiзнiше лютого 2003 року;
* пiдтримати та взяти участь у VIII Свiтовому Конґресi Українцiв в Києвi;
* домогтися вiд Кабiнету Мiнiстрiв України постанови вiдносно вiзових вимог для етнiчних українцiв в дiяспорi;
* направити листа до Верховної Ради України для пiдтримки визнання ОУН-УПА;
* довести до вiдома всiх складових органiзацiй, щоб вони подавали iнформацiю до iнтернетної сторiнки ЕКУ www.ukrajinci.hu/EKU.htm, aбo через електронну пошту ecusec@gardens.idps.co.uk.

СПОРУДЖЕННЯ ПАМ'ЯТНИКА ГОЛОДОМОРУ В СТОЛИЦI США
16 листопада ц.р., пiсля урочистої екуменiчної церемонiї в соборi Св. Патрiка, яку провiв Кардинал Еґан з Нью-Йорку, Український Конґресовий Комiтет Америки (УККА) провiв прес-конференцiю, на якiй було оголошено про намiри зведення пам'ятника жертвам Голодомору у Вашiнґтонi. Крiм Президента УККА - Михайла Савкiва мол., в конференцiї брали участь: патрiярх Української Католицької Церкви -Любомир Гузар; Давид Еттiнгер з канцелярiї конґресмена Левiна, який представив резолюцiю парляменту США про мiсце для пам'ятника; посол України в США - Костянтин Грищенко; постiйний представник України в ООН - Валерiй Кучинський; Генеральний Консул в Нью-Йорку - Сергiй Погорельцев та Президент СКУ - Аскольд Лозинський. Вiдкриття пам'ятника плянується на 75 рiчницю Голодомору в 2008 роцi.

УКРАЇНЦI В ПОЛЬЩI ВИМАГАЮТЬ ВIДШКОДУВАННЯ ЗА АКЦIЮ "ВIСЛА"
Об'єднання Українцiв у Польщi виготовило заяву з приводу 55 рiчницi горезвiсної акцiї "Вiсла". У заявi піднесено чотири питання: в зв'язку з розсiянням, українцi в Польщi не можуть використати переваги виборчих комiтетiв нацiональних меншин, якi забезпечуються польским законом про вибори; про необхiднiсть у створеннi українського культурного центру (яке нещодавно Мiнiстерство Культури Польщi вiдкинуло, незважаючи на прохання української громади); про останній перепис населення який був невдалий, з огляду на невідповідне опитування відносно рубрики "Національність"; та про незадовiльний доступ української громади до засобiв масової iнформацiї.

СВЯТКУВАННЯ В НЬЮ-ЙОРКУ НА ЧЕСТЬ КИЇВСЬКОГО МIСЬКОГО ГОЛОВИ
В понедiлок, 9 грудня ц.р. в Пляза Готелi в Нью-Йорку, на щорiчному святi "Людина року", Український Iнститут Америки готується вiдзначити київського мiського голову Олександра Омельченка. Пана Омельченка будуть вшановувати за вiдновлення мiста Києва. Його супроважатимуть боксери свiтової слави - брати Кличко. СКУ є почесним спонсором цiєї подiї.

ВИДАВНИЦТВО "РIДНА МОВА" ВИДАСТЬ КНИЖКИ ДЛЯ ШКIЛ В УКРАЇНI
Австралiйсько-українське видавництво "Рiдна мова" сподiвається видати 50,000 українсько-англiйських та англійсько-українських словникiв, а також 40,000 книжок для читання (Буквар, Рiдне слово, Волошки та Рiдний край) для учнiв в Українi. Приблизна вартiсть цих книжок 400,000 ам. дол. Бажаючим скласти пожертви, або одержати додаткову iнформацiю, просимо контактуватися за адресою видавництва "Рiдна мова": dejko@ridnamova.com.

ПРЕЗИДЕНТ СКУ ПЛЯНУЄ ВIДВIДАТИ ЮГОСЛАВIЮ, БОСНIЮ ТА ХОРВАТIЮ
Пiд час конференцiї в Атенах президент СКУ зустрiвся з представниками українських громад Югославiї i пообiцяв вiдвiдати українськi громади в Югославiї, Хорватiї та Боснiї в березнi 2003 року. Додаткова iнформацiя буде подана пiзнiше.

ВІСТІ З МОСКВИ
У Культурному центрі України в Москві відбулась презентація київського часопису аналітичної есеїстики, рецензій та оглядів "Критика", який взяв участь у Міжнародному ярмарку інтелектуальної літератури "Non-fiction", що в ці дні проходив у Москві.
Часопис засновано у 1997 році групою українських інтелектуалів за ініціативою літературознавця та історика культури, професора Гарвардського університету Григорія Грабовича, який й став головним редактором нового видання. Редактори "Критики" створили механізм професійного, але розрахованого на широкі кола української інтелігенції междисциплинарного обговорення найбільш суттєвих соціальних, культурних і політичних проблем суспільства в цілому та вітчизняного гуманітарного співтовариства.
У 1998 році створено веб-сайт "Критики" (www.krytyka.kiev.ua); видавництво часопису друкує праці з україністики, історії, літературознавства, політології, а також мемуарістику, твори класиків українського модернізму ХХ століття, тексти сучасних українських прозаїків та поетів.
Про роботу редакційної колегії часопису, його основні публікації розповів відповідальний редактор, київський критик та мистецтвознавець Андрій Мокроусов.
У презентації взяли участь провідні українські поети та есеїсти Тимофій Гаврилів, Сергій Жадан, Юрій Прохасько, російські перекладачі Анна Бражкіна, Ігор Сід, Андрій Пустогаров. Прозвучали вірші учасників презентації в оригіналі та перекладі на російську мову.
Напередодні зустріч "Критики" та українських поетів з російськими літераторами відбулась у московському літературному салоні "Класики 21 століття".
Москва, 10 грудня 2002


УКРАЇНЦІ В СОФІЇ ВШАНУВАЛИ МИХАЙЛА ПАРАЩУКА
Софія, 16 листопада 2002.- В Софії українці вшанували Михайла
Михайло Драгоманов та Михайло ПаращукПаращука - відомого українського скульптора. Сьогодні - в день 124-ї річниці з дня народження митця, вони зібралися на центральному цвинтарі болгарської столиці. Галичан Паращук - один з авторів пам'ятника Адаму Міцкевичу у Львові, мешкав у Софії з 1921 р. до своєї смерті в 1963 р. В 20-ті та 30-ті роки ХХ ст. він був лідером української діаспори в Болгарії, підтримував тісні контакти з українськими еміграційними осередками в Парижі, Варшаві, Празі, Стамбулі. Тут цього великого українця вважають батьком архітектурної прикраси. Він брав участь у оформленні екстер'єру та інтер'єру багатьох державних, громадських та культурних споруд в центрі Софії та інших містах Болгарії.
В 2000 р. на базі архіву Михайла Паращука архіваріус Еміне Хакова та український дипломат Віталій Москаленко уклали каталог документів "Українська еміграція в Болгарії".
Українці, які прийшли на могилу Паращука, вшанували й пам'ять Михайла Драгоманова - відомого українського вченого та громадського діяча. Він приїхав до Болгарії в 1898 р. і до своєї смерті в 1895 р. викладав новітню історію в тутешній Вищій школі - нині це Софійський університет ім.Клімента Охрідського.
Михайло Драгоманов та Михайло Паращук поховані поряд.(БУВісті)

ВІДЗНАЧЕННЯ УКРАЇНСЬКОГО ГОЛОДОМОРУ (1932-1933)
"Коли я проснувся перед світанком, я почув, як мої сини у їхньому сні плакали і просили хліба …"
(так Данте зобразив Пекло).
Цього року ми розпочинаємо відзначати 70-ту річницю і вшановувати пам’ять жертв насильно створеного Голодомору 1932-33 рр. совєтським режимом в Україні в якому загинуло від 7 до10 мільйонів українців. Самі цифри свідчать, що це найбільший акт геноциду в історії людства. Історики зробили висновки, що в 20-тому столітті ніяка нація не втратила стільки, скільки Україна. Голодомори, терор, чистки, переслідування і війни разом призвели до загибелі біля двадцяти мільйонів українців.
Головна суть заходів для відзначення Голодомору у 2002-2003 рр. полягає не тільки в розміркуванні цього катастрофічного злочину проти українців і людства. Сімдесят років тому, коли українців брутально винищували, багато урядів в так званім вільнім світі встановляли дипломатичні стосунки з Совєтським Союзом. Навіть ще гірше, бо т.з. вільна преса змовилася затаїти цей злочин, між ними й газета The New York Times. В 1983 р. журнал Time писав про жертви голодомору 1932-33: "Їхнє винищування було справою державної політики, так як печі Дахау були справою державної політики. Українські куркулі мерли … задля вигоди держави, для того, щоб допомогти у становленні нового ладу … Вони загинули, а світова пам’ять про їхню смерть поросла травою забуття. Чому?…"
По сьогодні це масове вбивство не є відповідно засуджене, як також не визнане геноцидом міжнародніми інституціями, демократичними урядами і навіть державною владою України. В 1988 р. Конґресова Комісія США по голодомору в Україні прийшла до висновку, що: "Конвенція про Геноцид визнає геноцид, як один, або більше визначених актів здійснених з наміром цілковитого або часткового знищення національної, етнічної, расової чи релігійної групи, як такої … Один або більше таких актів названих у Конвенції про Геноцид, було застосовано супроти українців для того, щоб знищити істотну частину українського народу. Переважаюча більшість доказів показує, що хоч Сталін був поінформованим про неминучість голоду в Україні, він наполягав на таких заходах, які запевнять, що голодомор відбудеться з ще більш гострішими результатами. Ця політика не тільки суперечила його заходам з попереднього року щодо труднощів з постачанням харчів в інші регіони, але вона була застосована далеко активніше в етнічно українських регіонах ніж де інде, і була застосована для викорінення найменшого прояву українського національного самоутвердження."
Ми звертаємося до Уряду України і до урядів держав світового співтовариства визнати український Голодомор 1932-33 рр. геноцидом проти українського народу і засудити відповідальних за цей злочин. Ми закликаємо світове українство відзначити цю трагічну річницю в історії нашого народу і людства – гідно і урочисто.
За Президію Секретаріяту СКУ:
Аскольд Лозинський – Президент
Віктор Педенко – Генеральний Секретар

ЗАСІДАННЯ ПРЕЗИДІЇ СЕКРЕТАРІЯТУ
Пригадуємо членам Президії Секретаріяту СКУ, що наступне засідання відбудеться в суботу, 19 жовтня ц.р., початок о 9:30 ранку.

ЗАСІДАННЯ ВУЖЧОЇ ПРЕЗИДІЇ
21 вересня ц.р. відбулося засідання вужчої Президії СКУ. На цьому засіданні прийнято такі рішення:
Спорудити в центрі Києва від української діяспори пам'ятник жертвам Великого Голодомору; кошт проєкту приблизно 150 тисяч долярів; звернутися до адміністрації міста Києва з проханням призначити місце на цей пам'ятник.
Направити листа Вікторові Ющенку та Юлії Тимошенко з підтримкою демократичних процесів в Україні, які були ними порушені, але застерігаючи їх, щоб вони не входили в альянси з комуністами та не доводили до втручання урядів інших країн у цю справу, особливо Російської Федерації.
Направити листа Голові адміністрації президента Вікторові Медведчуку з питаннями про фонди для програми "Закордонне українство в період до 2005 року".
Ще раз подано склад Організаційного Комітету VIII Конґресу СКУ: Марія Шкамбара (голова), Микола Плав'юк (заступник голови комітету в Україні), Оля Даниляк, Василь Самець (голова фінансової комісії), Василь Верига, Ірина Куровицька, Віктор Педенко та Юрій Даревич (голова програмової комісії);
найняти особу в Україні для допомоги п. Плав'юку;
прийняти гасло VIII Конґресу "Де українці - там Україна";
назначити реєстраційні внески делегатам VIII Конґресу: 275 ам. дол. від всіх країн, крім країн колишнього СРСР та його сателітів; 50 ам. дол. від балтійських країн, Польщі, Угорщини, Чеської Республіки, Румунії, Югославії; 10 ам. дол. від Вірменії, Грузії, Казахстану, Російської Федерації, Узбекистану та Придністров'я;
просити про надання фондів для VIII Конґресу від українських фінансових установ, міжнародних корпорацій, публічних та приватних фундацій;
направити листи Президентові, Прем'єр-міністрові та Верховній Раді України з проханням про підтримку VIII Конґресу СКУ;
на VIII Конґресі СКУ відзначити всіх жертводавців, які пожертвують не менше 3,750 ам. дол. на новостворений Нерушимий Фонд СКУ та найняти особу, яка займеться спеціальною кампанією по збірці грошей на цей фонд.
Зареєструвати офіційно СКУ в Україні.
Почати підготовку перенесення канцелярії СКУ на нове приміщення.
Представити Правильник Рад та Комісій СКУ для прийняття Пленарною Сесією Секретаріяту СКУ в травні-червні 2003 року.

ПАМ'ЯТНИК ЖЕРТВАМ ҐЕНОЦИДУ В УКРАЇНІ ВІД ДІЯСПОРИ
Щоб вшанувати пам'ять жертв Великого Голодомору в Україні 1932-33 років Світовий Конґрес Українців вирішив спорудити в центрі міста Києва відповідний пам'ятник.
В суботу, 21-го вересня ц.р. на своєму засіданні вужча Президії СКУ накреслила програму відзначення 70-ої річниці Великого Голодомору. Президія прийняла рішення, що найважливішою частиною відзначення є спорудження від діяспори в Києві відповідного пам'ятника тим жертвам.
СКУ готовий фінансувати цей проєкт і звернувся до адміністрації міста Києва з проханням виділити відповідне місце на його встановлення. Приблизний кошт пам'ятника $150,000.
СКУ надіється, що кошти на побудову пам'ятника зможе зібрати завдяки жертвенности української діяспори. Проєкт буде виготовлений скульптором з діяспори, а технічне виготовлення плянується зробити в Україні. Детальні інформації будуть подані внедовзі.