Б О Л Г А Р С Ь К І.. В І С Т І
Шануймося, браття, бо ми того варті. (Тарас Шевченко) 
BOL.BG
БУВісті ВИХОДЯТЬ з червня 1998 р. БУВести ИЗЛИЗАТ от юни 1998 г.

 

 

 

 


 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ПРОПОНУЄМО ВАШІЙ УВАЗІ ІНТЕРВ'Ю З ДЕЯКИМИ ДЕЛЕГАТАМИ ТА ГОСТЯМИ ІV ВСЕСВІТНЬОГО ФОРУМУ УКРАЇНЦІВ - 18-20 серпня 2006 року:

МИКОЛА ЖУЛИНСЬКИЙ, директор Інституту літератури ім..Т.Шевченка НАНУ, голова Національної ради з питань культури та духовності при президентові України:
Микола Жулинський- Пане Миколо, як вам цей Форум?

- Українці, які живуть поза межами України, почули від влади про конкретні плани, свідчення конкретної турботи про закордонне українство. Є державна програма підтримки закордонного українства. Вона вперше наповнена бюджетом. У цьому році на підтримку різних проектів піде понад 20 млн. грн. А фінансування усієї програми складе 70 млн. грн. Це говорить про те, що ми тепер будемо системно підтримувати ініціативи закордонного українства про збереження мови, культури, звичаїв, зв'язків. Я переконаний, що далі буде розроблено програму повернення українців із-за кордону на Батьківщину. Очевидно, вона має передбачати створення пільгових умов для їх поселення, набування фаху, працевлаштування тощо.
- А коли Україна стане україномовною?
- Нас русифіковували понад 300 років – у часи царської імперії і в добу соціалізму. Зворотній процес буде тривалим. Зараз ми знаходимося в оточенні російської інформаційної експансії. Багато наших людей ще не має відповідного рівня національної свідомості, щоби апелювати до них. Це є проблема складна і вимагає дуже великих зусиль, послідовної і системної політики. На жаль, наша влада не завжди відповідала інтересам України, нашої нації. З приходом до влади президента Ющенка з'явилася перспектива.

ЄВГЕН СТАХІВ, делегат (США):
Євген Стахів- Пане Євгене, ваша думка про Форум?
- Я брав участь у підготовці І Форуму у 1992 р. Вважаю, що для українців це дуже важливий з'їзд. Приїжджають з усього світу, знайомляться, розповідають про життя своєї громади, дискутують. Це дуже необхідно. Скажімо, треба активізувати роботу в Російській Федерації. Там дуже слабо організоване життя українства. Українська влада досі не змогла витребувати від Москви для тамтешніх українців того, що росіяни мають в Україні. Йдеться про школи, телебачення, газети. Українці в Росії цього не мають.
- Хоча співати й танцювати їм дозволяють...
- Так. Учорашній концерт після урочистого відкриття Форуму в Палаці "Україна" це показав – аматорських колективів найбільше було з Росії. Це добре, бо російські українці можуть принаймні збиратися докупи. Проте цього замало. Раніше йшлося про 6 млн. українців у Росії. Там влада нічого їм не дає. А в Україні Москва вимагає і навіть нарікає, що ми кривдимо росіян. Це ж неподобство – у Криму, приміром, немає жодної української школи, а лишень російські.
- Ваш виступу президента?
- Він хотів розповісти делегатам та гостям Форуму про те, що не треба поглиблювати розкол між Сходом та Заходом. Він ратував за єдину соборну українську державу. За унітарну державу, а не за федеративну. В цьому я його підтримую. За соборність України гинули люди й не можна допустити розколу. Інша річ, що Київ не приділяє достатньо уваги Донбасу. Туди треба їхати з виступами й концертами, туди мають їхати письменники, поети, співаки, щоби допомогти українцям в Донбасі мати більший вплив на політичне життя там. Бо там при владі проросійські елементи. І це є наша вина, нас, патріотів. Я два роки був у Донбасі під час війни й організовував антифашистське підпілля ("Молоду гвардію" у Краснодоні). Здається, я більше зробив у Донбасі тоді, ніж наша держава нині. Я бував і Донецьку (тоді – Сталіно), Маріуполі, Константинівці, Горлівці, Краматорську, Луганську – всюди створював патріотичні ячейки. Я поїхав туди від імені ОУН за власним бажанням. Зараз живу в США біля Нью-Йорка.
- Від імені української діаспори вітаємо вас з високою нагородою, яку вам учора вручив президент. Що ви йому так довго говорили, бо нам у залі не було чути?
- Дякую. А говорив я йому проте, що вояки УПА готові помиритися з червоноармійцями, але останні не хочуть.

ОЛЕКСА ДОНІЙ, політолог (Україна):
Олекса Доній- Пане Олексо, ваша оцінка ситуації в Україні після підписання Меморандуму. Чи загроза для європейського вибору?
- Кожен день існування України є запорукою її подальшого існування. Нам потрібно вигравати час. Кожен день – це виграш. Діти читають у школі підручники з історії України. Все більше людей усвідомлює себе громадянами України. Десять років тому я видав брошуру "Як нам дожити до 2009 року?". Це рік, коли отримають паспорти ті, що не жив у СРСР... Я вам скажу, що досі еліти в Україні не відбулося. Ющенко та Янукович є відгалуженнями однієї еліти – кучмівської. Перше – банківське відгалуження, інше – донецьке. Але в принципі це є еліта, яка сформувалася за часів Кучми і вони є його персональними висуванцями.
- А коли Україна стане україномовною?
- Питання дерусифікації України є справою навіть не десятиріч, а століть. Наші "ура"-патріоти казали, що за два-три роки можна українізувати Україну. Це – нереалістично. За фахом я історик і етнолог, і займався демографічними процесами. Ці процеси і мовні зрушення є справою багатьох поколінь. Головне, що усе йде у правильному напрямку. В середині 80-х, коли я був підлітком, в Києві ніхто не розмовляв українською. Я цю мову не вчив ані в школі, не чув її ані вдома чи на подвір'ї. Я поступив до Київського університету, щоби вивчити українську мову, але здивувався, що там більшість викладачів – російськомовні. Проте мову все ж таки до третього курсу вивчив. Так ось, пройдіться зараз по Києву – української мови стало набагато більше.
- Мені здається, що навпаки...
- Та ні! Я – корінний киянин, я тут народився і виріс. Тому я можу порівнювати, що тут було і що є зараз. Вважаю, що зараз третина міста розмовляє українською.
- Стає модно розмовляти українською?
- Тут питання не в моді. Головне, що процес іде. На початку 90-х націонал-демократи не захотіли послухати студентів і змінити еліту. А потім затвердилася посткомуністична номенклатура. Розхитати останню зараз уже майже нереально. Потрібен час. Тоді був шанс, але... Коли відбудеться зміна еліти? Стандарт життя у нас такий, що люди за рахунок внесків неспроможні утримувати партії, і тому останні попали під лапу фінансово-олігархічних угрупувань. Вони купують партії. Серед націонал-демократів, приміром, немає жодної людини, яка до 1991 р. боролася б за незалежність України. Для зміни еліти потрібен час.
- Цей Форум, на вашу думку, корисний?
- Він корисний для самої діаспори. Вона повинна відчувати, що вона потрібна Україні. Це – встановлення контактів, обмін думками, інформацією. Але на ситуацію в Україні цей Форум не впливає аж ніяк.

ОЛЕКСАНДР ШМОРГУН, провідний співробітник Інституту світової економіки НАНУ України, ст..н.с. Інституту європейських досліджень НАНУ, аналітик, журналіст (Україна):
Олександр Шморгун- Пане Олександре, яка ймовірність того, що Україна може стати країною, що не відбулася?

- Така ймовірність реальна. Тому що зараз наша держава має ознаки країни перехідного стану, незалежність та самостійність якої стає все більш і більш формальною. Ми втрачаємо параметри державності, суб'єкта міжнародного права.
- Ваші докази цього.
- Будь ласка. Економічна реформа в Україні за 16 років так і не відбулася. Всі розмови про економічне зростання є з точки зору експертної аналітики некоректними. Залишається незрозумілим, хто реально володіє українською власністю. У нас колоніальна структура економіки, зношена інфраструктура, рівень амортизації промислових потужностей складає 70-80%. Це означає, що надприбуток отримується за рахунок надексплуатації робочої сили. Промислові потужності не відновлюються. Наш президент обіцяє, що передбачається відкрити стільки-то робочих місць. А відомо, що відкриття висококваліфікованого робочого місця вартує $100 тис. Хтось зараз створює наукомістку економіку? Ні. Цього немає.
- На вашу думку, зараз триває нещадна експлуатація України без урахування перспективи?
- Вважаю, що так. Коли мені кажуть, що треба зачекати, поки визріють ринкові інституті в економіці й за 40 років відбудеться поліпшення ситуації, я завше згадую прислів'я "Поки сонце зійде, роса очі виїсть". Тому що йде процес деградації, населення вимирає, руйнується господарський комплекс, втрачаємо кваліфікацію і взагалі загальний рівень освіти і культури українців – все це відбувається настільки швидко, що через кілька десятків років на нашій території будуть проживати китайці, араби, при чому не найкращі представники цих націй, ділки від наркоринку й тероризму.
- Така проблема існує і в Росії.
- Вважаю, що усвідомлення важливості цієї проблеми ані в нас, ані в Росії в огляду на потужні геополітичні процеси, які будуть відбуватися у світі, де Україна виступає одним з останніх форпостів компактно проживаючих мільйонів слов'ян, немає. Бо якби таке усвідомлення було, то росіяни прагнули б створити рівноправний, наголошую, рівноправний геополітичний союз з Україною та Білоруссю.
- Невже на вашому рівні – на рівні експертів, в Росії цього не розуміють?
- В Росії формується певна частина представників аналітики, наукових та військових кіл, які я відніс би до контреліти. Вони не перебувають в офіційній владі, але мають достатню силу та інформаційні ресурси й можуть впливати на офіційну владу. Хоча ще й не до кінця, але вони починають розвіювати міфи про євразійське братство, Велику Росію тощо. Під тиском проблем з депопуляцією і необхідністю відродження начебто з'являться й усвідомлення того, що столицею такого об'єднання має бути, скажімо, Київ, а не Москва. Однак наскільки усе це спрацює, наскільки процеси динаміки розвитку подій вплинуть на консолідацію і змусять політичні сили Росії знайти спільну мову з політичними речниками української влади, сказати важко. Це дуже складне питання.
Підготували Анна Жуківська та Василь Жуківський

 


УКРАЇНСЬКА ГРОМАДА В БОЛГАРІЇ>>>

ЗАКОН УКРАЇНИ "ПРО ПРАВОВИЙ СТАТУС ЗАКОРДОННИХ УКРАЇНЦІВ"
>>>


СТАН УКРАЇНСЬКОЇ ГРОМАДИ (ЗАКОРДОННИХ УКРАЇНЦІВ) В БОЛГАРІЇ
Звіт підготовлений для ІV Всесвітнього форуму українців та Річної наради Світового конгресу українців
>>>


ЦЕРКОВНА УТВАР